У рубриці «Економіка і бізнес» мова піде про польський ринок праці, де очікується подальший відплив працівників. Тож фірми забезпечують собі кадри, співпрацюючи зі школами.
Все більше фірм мають проблеми на ринку праці і тому вони налагоджують співпрацю зі школами у сфері професійної освіти. Прикладом може служити створення патронатного класу компанії «Velux» у комплексі середніх шкіл у місті Ґнєзно. У рамках навчання студенти мають можливість набути відповідні знання, дізнатися про роботу на сучасному виробничому підприємстві і здобути професію, пов’язану з автоматизацією, що цінується не тільки на місцевому ринку праці.
Своїм досвідом ділиться директор віконної фабрики «Velux» у Ґнєзні Пйотр Пуроль:
«З 2018 року ми співпрацюємо з комплексом Післягімназійних шкіл номер 2 у справі створення класу під нашим патронатом. Його було організовано і він діє з вересня минулого року. Ми хочемо повторити набір і цього року, тому нині ми про це розмовляємо з представниками навчального закладу.
Якщо йдеться про наше виробництво, то у нас працює 950 осіб. Люди працюють у лідера галузі, в стабільній фірмі, яка відома в масштабах усієї країни».
Тобто, співпраця зі школою вигідна для обох сторін – і для молодих людей, і для підприємства. Директор віконної фабрики переконує, що з першого дня роботи молоді працівники можуть розраховувати на повний пакет пільг, на які мають право штатні працівники:
«Для нас це підготовка кадрів для майбутнього розвитку фірми. Відомо, що автоматизація процесів виробництва постійно поглиблюється, тому ми шукаємо механіків, електромехініків, технологів, електриків, програмістів, – словом, йдеться про автоматизацію. Тому навчання у класі ми спрямовуємо саме на ці напрямки.
Я думаю, в майбутньому користь від цього матимуть і учні, і їхні батьки, адже після закінчення школи частина цих учнів матиме роботу на наших виробництвах. Причому, з першого дня роботи, наші нові молоді працівники можуть розраховувати на усілякого роду пільги, що їх мають наші працівники, тобто вони стають повноправними членами нашої «велюксової» родини.
Протягом року ми організовуємо багато заходів чи спортивного, чи сімейного характеру, діють гуртки різних зацікалень, маємо програми, що зосереджуються на проведенні свят чи відпусток. Це звичайний пакет пільг для наших працівників».
Тим часом, понад половина роботодавців у Польщі повідомляє про проблеми з пошуком працівників з необхідною кваліфікацією:
«Ми хочемо підвищити якість професійно-технічної освіти у Польщі, хочемо підготувати людей до ще кращого входження на ринок праці. Я думаю, що контакти з бізнесом сприяють зростанню свідомості, учні дізнаються, які потреби підприємств, вони готуються до реалізації цих потреб. А для нас здобути працівників, які вже пройшли у нас практику, це неабияка підтримка. Адже ми – виробничо-технічна фірма і нам потрібні робітники, які вміють працювати в сферах логістики, механіки чи електромеханіки тощо.
Чому ми інвестуємо в розвиток професійно-технічної освіти? Одна з причин – це елемент стратегії нашого власника, фонду «Velux», який на найближчі роки опрацював програму підтримки професійної освіти. Тож ми діємо в рамках цього проекту. Зокрема, активно співпрацюємо зі згаданою школою у Ґнєзні. Незабаром ми проведемо Дні відкритих дверей, де представимо себе як роботодавця, проведемо низку культурних і спортивних заходів, де також будуть і наші працівники».
Експерт з Конфедерації польських рободавців «Lewiatan» Якуб Ґонтарек
Фото: Newseria
«Компанії повинні піклуватися про освіту майбутнього персоналу, залучати до освіти молодь. Вони можуть зробити це підтримкою освітнього процесу, представити свою організаційну культуру і заохотити учнів до вибору шляху професійного розвитку в своїй галузі», – наголошує експерт з Конфедерації польських рободавців «Lewiatan» Якуб Ґонтарек. За його словами, останніми роками спостерігається помітне зростання зацікавлення професійно-технічною освітою:
«Фірми можуть брати участь у розвитку професійної освіти багатьма способами. Вони можуть відкривати покровительські класи, створювати навчальні програми і впроваджувати їх на своїх робочих місцях, можуть призначати викладачів з практичної професійної підготовки, вони також можуть приймати іспити. Компанії лише повинні відповісти на питання, – як вони хочуть це робити, які ресурси вони мають, тому що існує багато можливостей. Все залежить від регіональної та галузевої специфіки співробітництва.
Сьогодні співпраця шкіл з фірмами дуже важлива, перш за все, з огляду на дефіцит персоналу, як спеціалістів, так і працівників, які виконують простішу роботу. Тому заангажування компаній у підготування працівників для своїх підприємств у школах, – це, може, дійсно єдиний спосіб запевнити постійний приплив працівників».
Це була думка з боку роботодавця, а з боку працівника це також певна користь.
«Якщо йдеться про молодого працівника, який ще навчається, але набуває практичні знання у фірмі, то він дуже швидко входить на ринок праці, пізнає економічну дійсність, він знає, чого потребують фірми, уявляє процес виробництва, з яких елементів він складається. Тому він може запланувати, як професійно розвиватиметься в майбутньому, чи, можливо, він потребує зміни галузі, чи дізнається про те, яких компетенцій йому не вистачає.
Взагалі наша система профосвіти досить архаїчна, всі галузі, усі регіони сприймаються одаково. Але ж ключем до співпраці є еластичність як з боку фірм, директорів навчальних закладів, так і місцевої влади, яка повинна підтримувати таку співпрацю».
Які державні структури повинні співпрацювати задля того, щоб підтримати роботодавців?
«Я думаю, усі державні інститути повинні співпрацювати, тому що ми тут не говоримо про професійну освіту, а ми повинні говорити й про ідею навчання, і про розвиток протягом усього життя. І тому співпрацювати повинні усі – ті заклади, які формують програму навчання, ті інститути, які фінансують професійну освіту, ті структури, які заохочують це робити і спонукають до такої співпраці, а також ті заклади, які створюють проекти і конкурси, в які можуть ангажуватися і школи, і роботодавці. Це й виші, які повинні підтримувати трансфер працівників із середнього на вищий рівень. Але й батьки повинні намовляти своїх дітей до практичного шляху розвитку, щоб цей розвиток не завершувався лише освоєнням даної професії, щоб шукати можливості подальшого розвитку, – навчання та курсів підвищення кваліфікації, – усі від цього лише виграють».
Експерт Якуб Ґонтарек звернув увагу на галузі, де існує дефіцит працівників:
«Робочі руки потрібні у будівельній галузі. Це також усі сезонні роботи, пов’язані зі збиранням овочів. Це також уся ІТ-галузь, де ми вже говоримо про потребу 50 тисяч інформатиків, а протягом найближчих 5 років ця дірка може подвоїтися і потроїтися. Це головні напрямки, а взагалі працівників бракує скрізь. І, перш за все, йдеться про відсутність саме кваліфікованих осіб. Попереду нас чекають демографічні проблеми, відплив працівників з-за східного кордону на західні ринки. Крім цього, ми повинні стимулювати професійну активність населення, яка залишається дуже низькою, і заохочувати до роботи також і літніх осіб».
Згідно з даними Головного статистичного управління, у 2017/2018 навчальному році у Польщі працювало 1890 технікумів, у яких навчалися понад 503 тисячі учнів та 1504 школи першого рівня (підготування молодих людей до певної професії), де брало участь понад 155 тисяч учнів. Останніми роками спостерігається помітне зростання інтересу до професійно-технічної освіти, яка поступово починає відновлювати свій імідж, що відбувається саме через ситуацію на ринку праці.
IAR/Newseria/В.П.