Громадяни України становлять від 73 до 76 відсотків легально працевлаштованих іноземців у Польщі, яких роботодавці зареєстрували в державній системі соціального страхування. У майже 50 відсотках великих фірм у Польщі працюють українці.
З 2020 року Німеччина полегшить працевлаштування кваліфікованих працівників з держав, які не входять до Євороспільноти. Цією можливістю, зокрема, зможуть скористатися саме українці. Закон про імміграцію Бундестаг має прийняти впродовж першої половини поточного року. Запропоноване рішення має зменшити нестачу робочої сили, на яку скаржаться німецькі підприємці. Крок Німеччини викликає неабиякі побоювання в Польщі, економіка якої успішно користується присутністю українців на тутешньому ринку праці. ЗМІ і роботодавці над Віслою стали бити на сполох, бо, як показали опитування зроблені на замовлення агентства праці Work Service, аж 59% українців, які перебувають у Польщі, готові найближчим часом виїхати до Німеччини.
Журналіст, видавець і підприємець Єжи Висоцький з Warsaw Enterprise Institute – фундації, яка надає експертну та інтелектуальну підтримку Союзу підприємців та роботодавців, переконаний, що Польща повинна докласти більше зусиль заради того, щоб затримати українців над Віслою. Виїзд до Німеччини – це для українців приваблива пропозиція, а відтік громадян з України може сильно негативно позначитися на економіці Польщі, вважає експерт.
Є.В.: У мене є конкретні підрахунки наскільки, напркилад, зростуть ціни нового житла. Це буде дуже відчутно, тому що тридцять відсотків вартості будівництва квартири – це витрати на оплату праці. Звичайно, українських будівельників можна замінити польськими працівниками, але їм треба більше заплатити. Українці – це наші сусіди, вони добре почуваються в польській дійсності, розуміють польську культуру. І на відміну від мігрантів з інших країн, українці добре нас розуміють. Їхня присутність – це для нас корисно.
У свою чергу віце-міністр родини, праці і соціальної політики Станіслав Швед наголошує: особливих побоювань, що українці стануть масово покидати Польщу, поки немає:
С.Ш.: Порівнюючи з нашими правовими нормами, Німеччина мала дуже суворі критерії, що стосуються прийняття працівників та надання дозволу громадянам із країн, які не входять до Євросоюзу. Зміни, які пропонує Німеччина, стосуються кваліфікованих працівників. Звичайно, вони можуть враховувати медсестер та доглядальниць, оскільки на німецькому ринку праці ці професії потерпають від дефіциту персоналу. Є теж мовні вимоги, вони основні. Я не передбачаю масового відтоку українців з ринку праці в Польщі через близькість нашої країни, культурні відносини та легші можливості щодо вивчення мови. Єдине, що справді може спонукати українців - це помітна різниця в заробітках між Польщею та Німеччиною. Ось це може стати основною причиною.
Підприємець, представник будівельного сектора Павло Стрілка, наголошує, що хоч пропозиція Німеччини на перший погляд може виглядати дуже привабливо, вона не стосується основного числа українців, які працюють у Польщі, тобто некваліфіковані працівники надалі залишатимуться над Віслою. Натомість, що стосується спеціалістів, ситуація теж не є такою однозначною.
А тим часом, за повідомленням ЗМІ, представники організацій, які допомагають українцям у працевлаштуванні в Польщі вказують, що сьогодні 30 відсотків українців, які працюють в Польщі вже вивчає німецьку мову.
Пані Мирослава Керик - фахівець у справах міграції і української спільноти в Польщі, президент Фонду «Наш Вибір» наголошує, що німецька пропозиція має істотні обмеження, і що є кілька перешкод, які заважатимуть більшості українських громадян поїхати працювати в Німеччину. Серед іншого – це той факт, що в Німеччині вирати на житло і транспорт більші, ніж у Польщі. Однак, як наголошує співрозмовниця УСПР, частина українців напевно спробує своїх сил в Німеччині. «Є люди, які вже тут приїздили, мають за собою перші-другі виїзди закордон, вони вже дещо певніше себе почувають і можуть спробувати. Зокрема, якщо вже появляться якісь канали, які будуть їм допомагати у пошуку роботи в Німеччині», - вказує фахівець у справах міграції.
Більше у доданому файлі.
Лідія Іванюх