У понеділок 19 листопада президент Польщі Анджей Дуда підписав закон про Плани капіталу працівника. Завданням цього інструменту є підтримати польське суспільство у нагромадженні довгострокових заощаджень. Зібраний у такій системі капітал становитиме приватну власність працівників. Пропозиція уряду має поліпшити фінансову ситуацію пенсіонерів. До цієї системи поступово мають бути записані всі працівники. Внески на Плани капіталу працівника призначатимуть і ті, хто працює, і роботодавці. Основна сума внеску – це 2 відсотки від працівника й півтора відсотка від роботодавця. Загалом на рахунок може призначатися від 3,5 до 8 відсотків заробітної плати. Додатково, держава виділить 250 злотих (майже 58 євро) на початок і щороку додаватиме 240 злотих (55 євро), щоб заохотити працівників залишатися в цій системі.
За словами президента Польщі, це новий спосіб робити заощадження на майбутню пенсію і новий рушій для польської економіки. А нашим гостем є голова Польського фонду розвитку Павел Борис:
– Я переконую в доцільності цієї програми вже майже два роки, відколи прем’єр-міністр Матеуш Моравєцький оголосив її принципи. Протягом цього часу ми провели широкі суспільні консультації на цю тему з організаціями роботодавців, працівників, і отримали позитивні оцінки. Це – не експеримент, такого роду програми вже функціонують на інших ринках. Зразком для цього проекту була програма, яка існує у Великій Британії – в ній рішилися взяти участь 84 відсотки уповноважених осіб. Введення її в дію відбулося успішно, тому я переконаний, що ця програма збільшить фінансову безпеку поляків. Маю надію, що завдяки їй зросте рівень пенсійних заощаджень і фінансові резерви з короткострокових вкладень частково перейдуть у довготермінові форми інвестування. А з перспективи всієї економіки зросте рівень державних заощаджень, які зміцнюють основу фінансування сектора підприємств та інфраструктуринх проектів.
Заощадження потрібні, позаяк троє з чотирьох поляків зовсім не економлять. Чи такий спосіб слід оцінити позитивно, позаяк йдеться про чергове навантаження роботодавців? Наш другий гість – голова Центру ім. Адама Сміта Анджей Садовський:
– Уряд має прості інструменти, яких може вжити в будь-який момент. Якщо основною метою уряду є збільшити заощадження в руках польських громадян – немає жодного виправдання утримувати так званий податок Бельки на банківські заощадження (цей податок введено 2002 року з ініціативи тодішнього міністра фінансів Марека Бельки). По-друге, можна – як попереджав уряд – перенести державний борг до Польщі, тобто запропонувати польським громадянам такі ж умови, які сьогодні отримують міжнародні фінансові установи, коли купують польський борг. Тоді результат буде набагато швидшим і більшим, бо громадяни мали б шанс придбати урядові облігації в найближчому поштовому відділенні чи польському банку, а цінні папери гарантували б у довгостроковій перспективі прибуток, який сьогодні, практично, недосяжний у випадку банкіських вкладень – на них уже практично не можна заробити. А Плани капіталу працівника – це, можна сказати, витончена конструкція, відкладена в часі. Підраховано, що після сорока років з цього можна буде отримати додаткову пенсію у розмірі ста тисяч злотих. На жаль, важко уявити, скільки вартими будуть тоді ці гроші.
З’являються коментарі, що Плани капіталу працівника – це менша зарплата щомісяця, а більше грошей на старість. Голова Польського фонду розвитку Павел Борис:
– Прямо навпаки, система діє так, що наша винагорода не змінюється. Проте, якщо ми на це рішимося, можемо в межах Планів капіталу працівника призначати щонайменше два відсотки, з можливістю збільшення до чотирьох, – але з наших приватних заощаджень. Якщо захочемо це робити, тоді роботодавець доплачуватиме нам щонайменше півтора відсотка винагороди, з можливістю збільшення до чотирьох – отже, насправді це підвищення. Й існує щорічна доплата – 240 злотих. Звернімо увагу – це зовсім приватна система, створюються реальні заощадження. Зараз на ринку є пенсійні програми працівників, у яких усі витрати – на боці роботодавця. А Плани капіталу працівника –співфінансована система. Також передбачено зменшення внесків у випадку тих, хто заробляє найменше; ідея – така, щоб система була загальною, і щоб адресувалася всім працівникам.
Одне із зауважень стосується того, чи через можливість відкладати гроші в Планах капіталу працівника працівники в Польщі не припинятимуть надто рано активності на ринку праці. Очільник Польського фонду розвитку Павел Борис:
– У країнах, де діють такі програми, є прямо навпаки. У них найбільший у світі рівень професійної участі. Отже, немає даних, які підтверджували б це.
Голова Центру ім. Адама Сміта Анджей Садовський:
– Немає таких грошей з цього способу заощаджень, що справило б, щоб поляки раніше виходили на пенсію. Звернімо увагу, сьогодні, навіть коли хтось отримує пенсію, старається надалі зберегти роботу або знайти нову. Тому що пенсія вже сьогодні дуже невелика. Згідно з прогнозами Закладу соціального страхування, немає шансу, що в майбутньому вона зросте. Ми не лише працюватимемо довше, але й самі будемо клопотатися про це, хоч би з огляду на збільшення тривалості життя і, як видно сьогодні, багатьох інших культурно-цивілізаційних факторів. Отже, бути на пенсії і не працювати – означатиме розкіш.
Існує також побоювання, що нова система нагадуватиме Відкриті пенсійні фонди, які введено в Польщі раніше, і які змінювалися всупереч попереднім планам – гроші з них частково перенесено до Управління соціального страхування. Павел Борис:
– Однак, це зовсім інша система, ніж Відкриті пенсійні фонди. В законі про Відкриті пенсійні фонди записано, що це частина загальної системи страхування. А тут (у Планах капіталу працівника) прямо написано, що це – приватна частина. У випадку Відкритих пенсійних фондів грошей, які на них зібрано, не можна було виплатити, а в новій системі працівник може в будь-який момент забрати гроші, відмовитися від участі в системі. Це наші приватні заощадження. Насправді це загальна система додаткових довгострокових заощаджень, які співфінансує роботодавець і держава. На мій погляд, з перспективи працівника, це корисно, бо замість економити самому, наприклад, 100 злотих – можемо отримати 200.
RP3/Н.Б.