Експорт уже не буде рушійною силою економіки

Курси валют у Національному банку Польщі:

1 EUR – 4,31 PLN
1 USD – 3,71 PLN
1 UAH – 0,13 PLN

Вартість товарів, які продаються за кордон, зростає повільніше, ніж вартість імпорту. Експорт уже не буде рушійною силою економіки. «Dziennik Gazeta Prawna» пише, що за перших сім місяців цього року польські фірми продали за кордон товари за 125,7 мільярда євро – на 6,5 відсотка більше, ніж торік. Протягом цього часу імпорт досягнув 127,3 мільярда євро – тобто був на 8,7 відсотка більшим, ніж минулого року. Ці дані Головного статистичного управління – ще не привід бити на сполох. Тим більше, що в липні динаміка експорту й імпорту була подібною (16,5–16,4 відсотка). Проте, показники, які стосуються товарообміну, не навіюють оптимізму. В останніх дослідженнях PMI, що показують настрої менеджерів промислових фірм, стан експортних замовлень був найнижчим від липня 2014 року. Фахівці звертають увагу на залежність польського експорту від ситуації головних торговельних партнерів. Погіршення кон’юнктури в Німеччині стане ударом для польських фірм.

Віце-міністр інвестицій і розвитку Артур Собонь заявив, що в усій Польщі визначено 300 місць під житлові будинки у програмі «Квартира плюс». Частину вже підготовлено до будівництва. На реалізацію цієї програми до 2025 року призначено 6 мільярдів злотих (1,39 мільярда євро). При нагоді свого виступу в Сеймі, віце-міністр звернув увагу, що метою є задовольнити житлові потреби. За його словами, в Польщі бракує приблизно 2,5–3 мільйонів квартир. І хоч помешкань на ринку прибуває, їх ціни ростуть, тому менш заможні не можуть їх ані купити, ані наймати. Передбачається, що завдяки програмі «Квартира плюс» до кінця наступного року почнеться будова 100 тисяч квартир.

Міністр енергетики Литви Жиґімантас Вайчюнас заявив, що Польща та Литва могли б разом створити вітрові ферми в Балтійському морі. У розмові зі щоденником «Rzeczpospolita» віце-міністр розповів, зокрема, про те, як проходить синхронізація литовської енергетичної мережі з польською. За його словами, між Литвою і Польщею щораз більше так званих історій успіху. Умови синхронізації енергетичних мереж узгоджено цього року, коли Польща, балтійські країни, а також Грузія й Україна святкують 100-річчя повернення незалежності. Крім цього, прийнято остаточне рішення про газовий з’єднувальний маршрут GIPL між Польщею та Литвою. Третій спільний проект може стосуватися відновлюваних джерел енергії, особливо морської вітрової енергетики. Литовська сторона заохочує до участі також Естонію та Латвію, завдяки чому постачальники могли б зменшити ціни.

Н.Б.