Cанкції проти Ірану стануть болючими для Польщі

Курси валют у Національному банку Польщі:

1 EUR – 4,24 PLN
1 USD – 3,57 PLN
1 UAH – 0,13 PLN

Газета «Rzeczpospolita» оцінює, що санкції проти Ірану стануть болючими для Польщі. Серед можливих наслідків конфлікту США з Іраном і відновлення санкцій проти цієї країни – дорожча нафта, слабша польська валюта – злотий, обмеження експорту та інвестицій. Як читаємо, польські нафтопереробні компанії Orlen та Lotos не лише були покупцями іранської нафти, але й відстоювали ідею, що це може бути один з важливих напрямків диверсифікації постачання сировини. Як досі, в Польщі в більшості переробляють російську нафту. Попри заяви речниці концерну Orlen Йоанни Закшевської, що фірма здатна гнучко реагувати на економічні та геополітичні зміни, аналітики вказують загрози. Проблемою може бути також перспектива повної економічної ізоляції Ірану, в разі розширення американсько-іранського конфлікту. Для польських підприємців Іран став перспективним ринком завдяки можливості значно збільшити експорт і розмістити там інвестиції. Фірми надіються на контракти в добувній, гірничій, транспортній галузях, у сфері захисту довкілля, а особливо – в автомобільній промисловості.

Щораз більше органів місцевого самоврядування в Польщі забороняє продаж алкогольних напоїв уночі. Наприклад, міста Зєльонка та Пулави. Це стало можливим після змін у законодавстві, що почали діяти в середині березня. Газета «Nasz Dziennik» наводить заяву директора Державного агентства вирішення проблем з алкоголем Кшиштофа Бжузки: такі обмеження важливі не лише з огляду на покращення безпеки жителів, але також вони впливають на зменшення збитків, спричинених споживанням алкоголю. На його думку, реклама спиртного повинна зникнути. Також варто піти слідом Шотландії, щоб пиво з вмістом 2 відсотків алкоголю було втричі дешевшим від такого, якого міцність – це 6 відсотків.

Найбільші дистриб’ютори ліків мають мільярдні обороти, проте не поспішають платити податки. Газета «Rzeczpospolita» звертає увагу, що бурю на фармацевтичному ринку викликало оприлюднення Міністерством фінансів даних про підприємства, які є платниками податків (CIT). Виявилося, що найбільші мережі сплатили копійчані податки за 2016 рік. За словами представника Верховної аптекарської ради Марека Томкува, ці підприємства становлять одну четверту ринку і майже всі є представниками іноземного капіталу. Проте, на думку голови Спілки фармацевтичних роботодавців Марціна Піскорського, оприлюднені дані стосуються лише кількох аптечних мереж і на їх основі не можна робити висновків про всю галузь. А два попередні роки – це період найінтенсивнішого розвитку мережі аптек в історії.

Н.Б.