У рубриці «Економіка і бізнес» сьогодні мова піде про плани польського уряду створити замість окремих Спеціальних економічних зон, які діятимуть до 2026 року, суцільну економічну зону, яка охопить усю країну.
Інвестори повернулися до польських Спеціальних економічних зон. Минулого року у таких зонах було видано 352 дозволи на проведення економічної діяльності, що на 35% більше, ніж попереднього року. У Польщі Спеціальні економічні зони діють уже 24 роки, за цей час таких дозволів було видано майже 4 тисячі. Проте, експерти переконують, що найкращі часи таких об’єктів вже в минулому. Зони ще діятимуть 8 років, до 2026-го. Тим часом, уряд працює над законодавством, яке дозволить, аби малі та середні фірми мали звільнення від податків не тільки у Спеціальних економічних зонах.
Голова Ради міністрів Польщі Матеуш Моравєцький говорить про те, що країна повинна не тільки стати великою економічною зоною, але й вийти з периферійної ролі за допомогою інноваційності та ефективності.
Такі наміри обговорюють Славомір Пицінський із Союзу польського ремесла та Аркадіуш Пончка з організації Роботодавці Республіки Польща:
– Так, згідно із заявкою Міністерства інвестицій і розвитку, уся Польща буде єдиною спеціальною економічною зоною, тобто не буде такого територіального поділу, як це було раніше, і таких дивних прикладів, коли одна зона мала якісь підзони, що розташовувалися на відстані кількох десятків кілометрів.
Звичайно, треба також пам’ятати, що та процедура територіального розширення зон була досить тривалою – у середньому двадцять місяців. Це також гальмувало увесь інвестиційний процес.
Звичайно, що інвестор не хоче чекати на якісь територіальні процедури, він хоче вкладати кошти у бізнес вже зараз. Цей новий підхід Міністерства інвестицій і розвитку до активізації інвестицій без територіального поділу, у всій країні, – слушна справа. Бо ж необхідно пам’ятати, що різні регіони розвиваються по-різному. На жаль, деякі воєводства не розвинулися так, як передбачалося. І я думаю, що ця зміна філософії Міністерства інвестицій щодо економічної зони виникає з глибокого аналізу і, згідно з нашими оцінками, це слушний підхід. Я ще раз наголошую, – головне – це час розгляду рішення про інвестицію. У новому проекті це має бути близько місяця, тому інвестори чи зацікавлені суб’єкти набагато швидше отримуватимуть позитивні рішення.
Тобто, якщо хтось збудує фабрику десь у Підляському воєводстві, то він матиме можливість скористатися усіма тими пільгами, чи це має бути група інвесторів?
– Він зможе скористатися. Пам’ятаймо, що у новому проекті закону є певні критерії, які ми зараз не маємо часу аналізувати, але ці критерії кількісні і якісні, вони братимуться до уваги при потенційному рішенні про підтримку. Це ключова справа цього проекту. Бо Міністерство інвестицій і розвитку передбачило створення більш інноваційної польської економіки. І ці ознаки були перекладені на нові розпорядження, вони стосуються й нових інвесторів.
У планах щодо Польщі як великої економічної зони передбачені особливі переваги тоді, коли інвестиції будуть у місцевостях, де раніше інвестицій не було. Чи в такій ситуації вони не будуть дорожчими, а з другого боку, працівники можуть бути дешевшими. Тож потрібно задуматися, що було б більш вигідним, чи це вписується також у політику сталого розвитку країни. Але й чи місцеві бізнесмени, які зазвичай мають дрібні фірми, будуть там розвиватися?
Славомір Пицінський із Союзу польського ремесла:
– Тут відповідь буде складна, бо, як можна помітити, нелегко охарактеризувати всі умови, в яких діятимуть малі і середні підприємства. Можна передбачити, що критерії, які були прийняті, радше виключатимуть більшість мікропідприємств, більше уваги, радше, надається малим і середнім підприємствам. Натомість, фірми, певно, там розвиватимуться і ми повинні пам’ятати, що це нові інвестиції. Тому вони, згідно з планами, не будуть доступними для більшості підприємств з групи мікро- чи малих і середніх підприємств. Це буде доступно лише для деяких підприємств.
Йдеться про привілей, пов’язаний з інвестуванням у зоні, звільнення від податків. Це дуже важливий елемент в податку від доходу і таке рішення може прийматися на період від 10 до 15 років. І в Раді суспільного діалогу наголошувалося на тому, щоб не вказувати нижнього щабля, бо можна застосовувати й 5 років пільг.
Аркадіуш Пончка з організації Роботодавці Республіки Польща:
– Так, ми активно це обговорювали. Адже згодом може виникнути скрутна бюджетна ситуація і Рада міністрів може скасувати ці правила. Йдеться про те, наприклад, що хтось вкладе у розвиток виробництва величезні кошти, а звільнення від податку можуть згодом ліквідувати. Для підприємства цей 15-річний період повернення капіталу має неабияке значення. Бо ж потім постане питання – що далі, чи та фірма буде настільки розвинена, що зможе діяти й без того рішення про підтримку і зможе вийти й на інші ринки та інші форми діяльності, що стане вже не малим підприємством, а середнім. А завдяки рішенню про підтримку фірма зможе поширювати свою діяльність – зросте асортимент продуктів чи виробничих потужностей.
Так, але уряд може вирішити, що існує необхідність скасувати ці пільги. Тому, може, все ж таки, за певних умов, такий варіант розвитку подій був би можливим.
– Про це, звичайно, можна сперечатися. Мені здається, що певність у рішенні про підтримку протягом 15 років – це певний мінімум. Звичайно, потрібно чітко сказати, що є малі і середні підприємства, які інакше, в іншій перспективі розглядатимуть це, ніж більші підприємства. Але впевненість у законах – про що не раз наголошували і в Міністерстві інвестицій і розвитку, і сам прем’єр-міністр Матеуш Моравєцький підкреслював, – має тут дуже велике значення.
Пам’ятаймо також, що й деякі нинішні закони діятимуть до 2026 року. Тому треба мати на увазі, що певний час функціонуватимуть два законодавства.
Але слід зауважити й іншу справу. Звільнення від податків радують підприємців, проте є державний бюджет. З одного боку, ми дуже ущільнюємо податкову систему, а з другого боку, надаємо пільги – чи не призведе це до помітного зменшення надходжень до бюджету. Чи це у майбутньому якось збалансується? – питання до представника Союзу польського ремесла:
– Скажімо щиро, йдеться про те, щоб залучити інвесторів, але не будь-кого, а конкретних, які відповідають критеріям стратегії розвитку країни і які матимуть відповідно якісні параметри. Як видно з цього закону, нам не потрібні усі інвестори, ми потребуємо певних груп інвесторів, які забезпечать розвиток. Це нові інвестори. Крім цього, ми конкуруємо з іншими країнами, які також залучають такого типу інвесторів. Тож ми мусимо якось зробити так, щоб умови для інвестування у нас були більш привабливі, ніж в інших країнах. І якщо навіть від них не буде повного обсягу сплати податків (бо матимуть пільги), то держава візьме своє через надходження з інших податків. Адже залучені інвестори, розвиваючи свій бізнес, притягатимуть інших і формуватимуть довкола себе менших інвесторів, які їх обслуговуватимуть.
Але в Раді громадського діалогу представники малих фірм часто стверджують, що їхні фірми не в змозі здійснювати інвестиції, не кажучи вже про те, що вони не можуть втілювати у життя саме інноваційні інвестиції. Тобто, вони не зможуть користуватися пільгами на інновацію, бо у них немає на це коштів. Чи не вважаєте Ви, що потрібно створити якісь інші правила для таких фірм?
Славомір Пицінський із Союзу польського ремесла:
– Цей закон не спрямований на загал, на малі, середні чи мікропідприємства, це для фірм певних параметрів. Так насправді, для цих підприємців повинні бути передбачені інші можливості підтримки і розвитку, які дадуть їм шанс розвиватися. Вже колись була така можливість відрахування податкових, інвестиційних пільг. Але треба було б подумати про інструменти для цих підприємств.
Аркадіуш Пончка з організації Роботодавці Республіки Польща додав, що у Воєводських радах суспільного діалогу ця тема буде обговорюватися. Міністерство інвестицій і розвитку наголошує, що у їхньому складі будуть представники бізнесу, профспілок і роботодавців.
Нагадаємо, що голова Ради міністрів Матеуш Моравєцький представив проект про Польщу як велику економічну зону під час осіннього Економічного форуму в Криниці. Згідно з планами, до кінця 2027 року Польща перетвориться в одну велику економічну зону.
PR24/В.П.