У рубриці Економіка і Бізнес мова піде про те, як Польща за підтримки Євроспільноти, незважаючи на, так би мовити, культ кам’яного вугілля буде, все ж таки, сміливіше переходити на відновлювальну енергетику.
Новопризначений прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравєцький, виступаючи в парламенті, зокрема наголошував: «Боротьба зі смогом і газовий хаб, - це пріоритети мого уряду». А наприкінці минулого тижня Європейська Комісія затвердила Польську програму підтримки енергії з відновлювальних джерел та ще й надає для цього неабиякі кошти.
Як Ви сприймаєте цю програму, яка оцінюється у 40 млрд злотих і передбачає, що виробники такої енергії отримають допомогу від держави, - звертаюся до Войцєх Якубіка з інтернет-порталу BiznesAlert:
«Європейська комісія вказує на відновлювальні джерела енергії як на той вид технології в енергетиці, який матиме підтримку і розвиватиметься як головний маховик європейської енергетики. І якщо у Польщі немає заборони розвитку відновлювальних джерел, то дотепер влада у Варшаві була радше скептична, особливо, наприклад, щодо вітрових ферм на суші.
Тож, Європейська комісія хоче допомогти таким країнам як Польща, які на сьогодні дуже залежні від видобувного палива особливо від вугілля, щоб вони мали можливість здійснити певний енергетичний розворот.
І уряд прем’єра Моравєцького навіть у своєму плані заявляє про енергетичний розворот. Щоправда, Польща хоче це робити поступово, з утриманням статус-кво, яке поки що підпорядковане вугіллю і має надію на допомогу ЄС, щоб таке рішення мало якнайменше соціальних проблем. Бо у Польщі вугілля – це не тільки справа вироблення енергії, це також і соціальна тема. Це питання як здійснити перетворення, наприклад Сілезії, району, який розвивається не тільки завдяки шахтам і пов’язаною з цим промисловістю, а спираючись на нові технології. І на ці питання намагатиметься відповісти уряд Моравєцького і певно також використовуючи діалог з Європейською комісією».
Але, чи вдасться поєднати ці два світи, бо з одного боку ми маємо традицію з вугіллям, на яку також вказує Матеуш Моравєцький, а з другого боку, Європейська Комісія, яка хоче отого енергетичного розвороту?
«Польща декларує бажання енергетичного розвороту, тому, принаймні у сфері заяв, ми маємо певну спільну згоду з Комісією. Тільки Польща не хоче братися за це дуже швидко, а Комісія хоче це робити вже.
Тож, дискусія стосується того, що коли Комісія хоче від нас того розвороту, а ми погоджуємося, ми повинні отримати певні засоби, які забезпечуватимуть такий розворот з соціального боку, щоб енергетичний розворот в Польщі не закінчився спалюванням шахтарями шин у Варшаві. Тобто, йдеться про переговори з гірниками, на яких умовах ми будемо викорінювати соціальні привілеї, пов’язані з роботою у гірництві і це вже робиться.
І тут власне можна побоюватися, що це робиться занадо повільно, що уряд занадто легко піддається гірникам, занадто повільно впроваджує ці зміни, з огляду на те, що коли ми самі не поспішатимемо, то нас у певний момент може підганяти Комісія».
Але, це може означати, що наше законодавство, наші різного роду домовленості з гірниками, які мають певні привілеї, треба буде якось обмежувати, - яким чином?
«Звичайно що так, ми ж не говоримо про тих людей, які тяжко працюють під землею, які в поті чола ризикують власним життям задля видобутку сировини. Ми говоримо про армію службовців, з адміністрації чи з профспілок, які на рівних правах отримують, наприклад, тринадцяті чи чотирнадцяті зарплати, - такі привілеї, це ж архаїзм з часів комуни, який може й не всім, хто працює поруч з шахтарями, належаться. Зараз, коли справа з вугіллям трохи краща, треба було б вкладати кошти у глибоку реструктуризацію, бо коли криза повернеться (а вона колись повернеться), тоді ми змушені будемо панічно рятувати те, що вдасться і оперувати живий організм, який буде в агональному стані».
Тобто, видобування вугілля – це фактично нерентабельна справа?
«Вугілля можна добувати дешево і воно буде приносити прибуток. Наприклад, австралійські та німецькі фірми хочуть в Польщі будувати нові шахти. Тому, це не так, що вугілля взагалі погане. Справа в тому, що наше вугілля навіть на внутрішньому ринку часто програє з американським, російським та з Південної Африки, тому що його видобуток дуже дорого коштує. Наше вугілля дороге, та в порівнянні з російським антрацитом ще й не найвищої якості ».
А повертаючись до шахтарів, Ви кажете, що уряд саме зараз, коли має добрі контакти і з гірниками і з профспілками, коли спостерігається певне пожвавлення у вугільні галузі, повинен закінчити оті тяжкі реформи у гірництві і рятувати шахтарський бізнес. Але ж, профспілка повинна захищати права працівників і тут може виникнути ця суперечка?
«Мабуть суперечка, зокрема торкається і цієї справи. Але, що належиться шахтарям? Зарплата, - так, але чи треба виплачувати тринадцятку чи чотирнадцятку? Та ще й безплатні мішки з вугіллям роздавати людям аж до смерті? Уряд уже веде переговори на цю тему. В деяких компаніях вдалося створити програму добровільних звільнень, частина гірників відмовилася від привілею отримання вугілля – їм за це дали по десять тисяч злотих готівкою.
Представники польського уряду постійно розмовляють з шахтарями та проспілчанами, щоб не дійшло до палаючих шин у Варшаві.
Але, перемовини тривають надто повільно, може виявитися, що добрий період у гірничій галузі закінчиться, а Європейська комісія почне вимагати дотримання Польщею зобов’язань (підписано ж бо енергетичний і кліматичний пакет) і тоді вже не буде дискусій, тоді уряд змушений буде реалізувати євросоюзні директиви».
А як Ви вважаєте чи оті 40 млрд злотих – це велика сума на такого роду інвестиції?
«Звичайно що так. Наприклад компанія Польська енергетична група PGE повинна модернізувати усі електростанції під певні євросоюзні правила, які не дозволяють використання старих технологій. Це буде коштувати 4 млрд злотих. Якщо ми маємо десять разів стільки на користь відновлювальних джерел то це дійсно великі гроші і їх необхідно добре витратити».
Чи Польська програма підтримки енергії з відновлювальних джерел та боротьба зі смогом – це спільна справа?
«Звичайно що так, оскільки варто пам’ятати, що за смог великою мірою відповідає опалювання у домашніх печах вугіллям низької якості, яке доступне на польському ринку, і це часто вугілля з Польщі. Підвищення норм охорони довкілля приведе до того, що гірничий сектор у Польщі матиме шанс забезпечити сировину найвищої якості за поміркованими цінами. Але, якщо ми не реструктуризуємо цей сектор, то такі плани не здійсняться.
Держава може сьогодні підтримати зміни. І щоб вони втілилися ефективно, іншого виходу немає, необхідно почати з найтяжчих реформ, які вже відбуваються. І тут необхідно визнати, що польський уряд досить багато часу присвячує діалогові з профспілками, але можливо, що часу вже мало на те, аби так делікатно спілкуватися з цією галуззю».
А тим часом, над польською столицею недавно знову зависав туман зі смогу. Тому знову згадуються слова і попередників і нового прем’єра Матеуша Моравєцького: «Чисте повітря – це цивілізаційний виклик, ми хочемо боротися зі смогом шляхом ліквідації енергетичної бідності».
Polskie Radio 24/В.П.