Учні з України є рятунком для польських шкіл
PR dla Zagranicy
Natalia Beń
15.11.2017 15:26
Класи з великим числом іноземців – це майбутнє польської освіти. Можлива реполонізація металургійного заводу Ченстохова (власником є українська компанія ІСД)
pixabay/CC0 License
Курси валют у Національному банку Польщі:
1 EUR – 4,24 PLN
1 USD – 3,58 PLN
1 UAH – 0,13 PLN
«Dziennik Gazeta Prawna» звертає увагу, що учні зі Сходу є порятунком для польських шкіл. Місцеві самоврядування знайшли спосіб, як справитися з демографічним спадом – вистачить притягнути молодь з України та Білорусі. Так зробили навіть староства неподалік польсько-німецького кордону. «Якби не було цих учнів, повіт мусив би більше доплачувати до утримання своїх шкіл, а отже, обмежувати витрати на інші, важливі для жителів, цілі», – пояснює староста міста Ключборк Павел Посьпєх. Саме завдяки цим учням вдалося зберегти штати вчителів. Таким способом зацікавлені й інші місцевості, тому що на освіту кожного учня, незалежно від його національності, територіальне самоуправління отримує субсидію з державного бюджету, а у випадку іноземців додатково на навчання польської мови. Експерт, доктор Матеуш Піліх вважає, що класи з великим числом іноземців є майбутнім польської освіти.
«Dziennik Gazeta Prawna» також повідомляє про можливість реполонізації металургійного заводу Ченстохова, який від 2004 року належить українському концернові Індустріальна спілка (союз) Донбасу. Завод міг би потрапити у володіння державного підприємства Węglokoks, що планує створення групи сілезьких виробників сталі, а сьогодні є власником двох металургійних заводів. Гута Ченстохова – це найбільший у Польщі виробник товстого листа, що використовується в суднобудівній, машинній промисловості та в будівництві. Представники компанії ІСД не відповіли на запит журналістів про можливий продаж, хоч чутки на цю тему з’явилися ще в червні. Причиною вважається внутрішні проблеми українського концерну.
Віце-прем’єр, міністр розвитку і фінансів Матеуш Моравєцький оцінив, що Польща відмовляється від вугілля найшвидше в Європі. Протягом останніх 15 років зменшила свою залежність від вугілля на 15 відсотків, а Німеччина – на 8 відсотків. На території польського західного сусіда знаходиться сім із десяти установок з найбільшими викидами отруйних речовин. Модернізація енергетичної галузі повинна відбуватися так, щоб не знищити місцевої промисловості. «Ми хочемо відходити від вугілля поволі, поступово», – сказав віце-прем’єр Матеуш Моравєцький. Як він додав, з огляду на минуле, в польській енергетиці переважає вугілля, проте з кожним роком прибуватиме енергії з відновлюваних джерел. Необхідно знайти рівновагу між жорсткими вимогами Європейського Союзу щодо обмеження викидів вуглекислого газу та, з другого боку, можливим зниженням конкурентоспроможності.
Н.Б.