Польська економіка, яка останніми роками активно, розвивається потребує не тільки фізичних працівників, будівельників, водіїв, офіціантів, а й багато інших, зокрема, фахівців-айтішників. Технологічна галузь може сьогодні поглинути десятки тисяч працівників, але їх або немає, або дуже мало. Чому?
У Європі бракує 270 тисяч інформатиків, у Польщі – 50 тисяч. Йдеться, перш за все, про великі міста, де розташовані найбільші міжнародні фірми.
У Польщі, в центрах ІТ працює 80 тисяч осіб, з чого 10 тисяч у столиці. Крім цього, 90 тисяч інформатиків працює у послугах для зовнішніх фірм, у послугах в середині компаній та в інших сферах. Головне статистичне управління загалом нарахувало 155 тисяч інформатиків, щоправда не врахувало фірми, де працює менше 9 осіб. Цього року в Польщі з’явилися ще кілька центрів послуг ІТ, які також працевлаштували сотні фахівців.
Словом, як подає видання «Puls Biznesu», у другому кварталі поточного року у Польщі у цій галузі працювало 210 тисяч осіб, що на 30% більше, ніж минулого року.
Тим часом, підготовкою програмістів займається в Польщі кілька навчальних закладів, серед яких Школа програмного забезпечення Kodilla, керівник маркетінгу якої Марцін Коседовський висловився про подальшу долю інформатиків, які завершують навчання у польських навчальних закладах:
«Ринок праці для програмістів сьогодні досить ємкий. Потреба у спеціалістах значно перевищує кількість випускників. Міністерство цифризації вважає, що окрім вже працюючих інформатиків на польському ринку ще необхідно задіяти 50 тисяч фахівців. Разом з тим, армія інформатиків щороку поповнюється 13-ма тисячами програмістів. Треба також брати до уваги, що не всі випускники працюватимуть за фахом і не всі вони залишаться в Польщі, багато хто з них виїдуть за кордон».
2006 року на інформатичних напрямках у Польщі навчалося понад 100 тисяч молодих людей. Сьогодні ж, їхня кількість складає 75 тисяч. Незважаючи на те, що після закінчення вузу студенти фактично забезпечені роботою, їхнє число зменшується. Наступними роками заробітки в ІТ-галузі зростатимуть і будуть більшими, ніж в інших галузях. Причому влаштуватися на роботу програмістові можна у будь-якій країні.
Чому така сильна потреба у кадрах, а випускників так мало, звідки береться така відмінність між попитом і пропозицією?
«Головна проблема того, що є так мало випускників, полягає у великому демографічному проваллі. Протягом кількох останніх років кількість осіб студентського віку знизилася на 40%, тому й мало випускників. Варто також зауважити, що навчання за спеціальністю «програміст» закінчує все більший відсоток осіб. Кілька років тому двадцяти трьох річних випускників (вік закінчення навчання) було приблизно 2%, а сьогодні ця кількість вже дорівнює трьом відсоткам. Причому тих, хто почав навчання менше, ніж тих, хто вже випускається».
Як подає інформагентство Newseria, кількість студентів у країні над Віслою зменшуватиметься до 2020 року. Що необхідно зробити, аби впоратися з цією демографічною проблемою?
«Демографічне падіння, - це справді велика проблема. Роботодавці галузі ІТ намагаються боротися з цим по-різному. Перш за все, вони шукають нових інформатиків не серед випускників відповідних навчальних закладів, а серед осіб, які закінчили курси інформатиків, як, наприклад, у нас, в Kodilla. Або навіть самі роботодавці займаються організацією різного роду підготовчих курсів для осіб з вулиці, або перекваліфіковують працівників з інших підрозділів – з бухгалтерії чи з маркетингу».
Чи завдяки подібним заходам проблеми з пошуком айтішників будуть зменшуватися і ситуація на ринку програмістів стабілізується, якщо це так, то коли це може статися?
«Робота фірм, які паралельно з технічними вузами займаються вишколами, може великою мірою засипати цю порожнечу. Ми підрахували, що сьогодні курси програмістів закінчують 3 тисячі осіб на рік. У цей час ми щороку маємо 13 тисяч спеціалістів-випускників. Тобто, це вже досить велика кількість осіб, проте заповнити усі робочі вакансії навряд чи вдасться. Тому роботодавці могли б, наприклад, шукати працівників серед старших осіб. Є багато працівників, яким більше 40-ка, є також люди, яким більше 50-ти, але таких мало. Хоча, з іншого боку, такі особи часто працюють аналітиками, менеджерами чи керівниками. Зазвичай такі посади краще оплачуються, такі працівники використовують свій попередній досвід та додатково набуті знання з інформатики».
Ваша фірма зробила прогноз ринку ІТ в Польщі до 2020 року, як він буде змінюватися?
«Як я вже згадував, цікаво, що все більше осіб завершують освіту програміста у відношенні до тих, які лише починають навчання. Тобто, на жаль, кількість студентів весь час зменшується, тож тут справа нелегка. Але, цікаві також останні зміни в освітній системі, коли навчальні заклади змушені будуть дещо змінити структуру, менше осіб прийматимуть на навчання, зокрема й на технічного характеру виші. Тому, поки що робити прогнози про те, чи буде краще чи буде гірше, мені нелегко».
Якщо говорити про ІТ, чи роботодавці шукають якихось конкретних спеціалістів серед випускників чи взагалі на ринку, як вони розрізняють майбутніх працівників, чого вони потребують і як ситуація виглядатиме через кілька років?
«Інформатики, перш за все, діляться з огляду на те, якою мовою програмування вони володіють. Вже роками на чолі усіх рейтингів популярності знаходиться популярна мова, що має назву Java. Протягом наступних років вона залишатиметься пріоритетною. Хоча як альтернатива все частіше з’являється мова JavaScript, - назва подібна, але вона служить для дещо інших завдань. І власне інформатики обох цих мов програмування дуже потрібні фірмам».
Тобто, які перспективи, якщо даний програміст володіє такими інструментами як Java і JavaScript. Як ця справа виглядає у різних польських містах?
«Ті інформатики, які знають Java, перш за все, затребувані у всіх великих містах: Варшаві, Познані, Кракові, - це інформатичні центри Польщі. Подібна ситуація і в нашому регіоні континенту і в усій Європі та й на світі також. Тобто, у більших містах програмне забезпечення пишеться мовою Java, а в менших, де функціонують радше менші фірми, дуже популярна мова JavaScript».
Газета «Puls Biznesu» інформує, що серед іноземців, які працюють в Польщі інформатиками найбільше українців та індійців. Але, якщо серед прибулих з Індії до Польщі айтішників було 28%, то серед українців, які шукають роботу у країні над Віслою, лише 0,8%.
Тим часом, інформатик-початківець може розраховувати в Польщі на зарплату розміром у 470-700 євро, програміст баз даних заробляє понад півтори тисячі євровалюти, а дуже хороший спеціаліст може отримувати понад 2000 євро.
Newseria/В.П.