Останніми роками у Польщі надається багато уваги розвитку стартапів – тобто нових компаній, що будують свій бізнес на основі інновацій. Неабияку роль у цьому відіграють євросоюзні кошти, державна та приватна підтримка.
Наприкінці квітня цього року на найбільшому у світі промислово-технологічному ярмарку Hannover Messe 2017 Польща була партнерською країною і представляла експортні продукти найбільш перспективних компаній, найцікавіші технології та стартапи, – усього майже 200 фірм. Серед них були й такі, з якими співпрацює винахідник, експерт з розвитку стартапів Олександр Токарев. Український варшав’янин працює нині в одній з фірм, яка виграла грант і займається відбором на фінансування стартапів з державних коштів. Тому, він на практиці знає, яка ситуація у цій сфері в країні над Віслою.
Олександр Токарев
Олександр Токарев підкреслює, що уряд Польщі виділив мільярд доларів на розвиток стартапів, тому нині діють кілька програм розвитку прогресивних технологій. Поляки, взагалі, прагнуть зробити з країни своєрідний стартапівський хаб Центральної Європи
У Польщі сьогодні нараховується 2 тисячі 700 активних стартапів. Щоправда, лише 15% з них знаходяться на кінцевому етапі ринкового втілення. Найбільш активно польські стартапи створюються у таких галузях, як транспорт, фінанси, медицина, логістика, послуги, торгівля, управління.
«Держава інвестує гроші в розвиток стартапу, який має втілити свій проект у співпраці з великим підприємством. І завдяки цьому є і гроші на розвиток проекту, і перший великий клієнт для стартапа. Він розвиває свій проект і також допомагає вирішити якусь проблему для великого підприємства. Це гарна ідея, тому що стартапи вирішують конкретні технологічні проблеми великих корпорацій, а після завершення таких програм, де держава підтримує стартапи, компанії можуть інвестувати в розвиток технологічних фірм, або співпрацювати».
Програміст Юрій Гнатюк, який вже встиг попрацювати і в Україні, і в США – а нині має свій стартап в межах Польщі, – доповнює:
«У Польщі більшість стартапів робляться саме для Польщі, а тому що це невелика країна, то мало людей, які можуть заробляти на цьому. В Україні ринок ще менший, ніж у Польщі. І тому коли якийсь стартап там з’являється, то він переважно йде на західні ринки. Наприклад, Tickets.ua, Tickets.pl – це українська фірма. Ми знаємо 10–15 українських фірм-стартапів, вони працюють і відразу ж виходять на західні ринки. Це так само як в Естонії. Україна і Естонія дуже подібні – є багато програмістів, багато ідей, але щоб така ідея реально запрацювала, необхідно знайти, щоб хтось скористався нею. А Польща розташована десь посередині, тут трохи є цього ринку і поляки думають – ОК, робитимемо в Польщі».
Юрій Гнатюк
Юрій Гнатюк наголошує – «в принципі, якщо в Польщі хтось пропонує ідею, яка має якесь бізнес-значення, то знайти гроші легко»:
«Роль держави полягає в тому, що вона створює такі фонди, які інвестують у перші ідеї, але невідомо, чи з цього щось вийде. Є інкубатори, особливо, наприклад, у Любліні, вони створюються у тих регіонах, які слабше розвиваються, польський уряд, завдяки Євросоюзу, інвестує в це гроші.
Існують цілі фонди Євросоюзу, які кажуть – окей, створюємо власний інкубатор, ЄС дає, скажімо, 70%, 30% дає приватний інвестор і створюється такий євросоюзний фонд підтримки інновацій. В принципі, якщо хтось має ідею з якимось значенням у бізнесі, то знайти гроші можна легко».
Експерт Олександр Токарев додає – більшість стартапів провалюються, не вдаються, бо це такий ринок, де є місце на поразки і невдачі, але те, що у Польщі нині справді багато можливостей розвитку нових проектів, надихає молодих підприємців і це у майбутньому принесе бажані результати.
Володимир Прядко