Про гірничу справу в Польщі, точніше про її перспективи, говоритиме гість Польського радіо, який відповідає за польські шахти, заступник міністра енергії Ґжеґож Тобішовський. І на початок хотілося б з’ясувати, чи правда це, що в Польщі починає бракувати вугілля?
Ґ.Т.: Значить, може це не зовсім так, що нам його не вистачає, тільки ми починаємо перевіряти всю інформацію, яку минулого року стали збирати задля створення актуальної бази стосовно потреб польського ринку. Тобто, нам залежить на тому, щоб першочерговим одержувачем вугілля з наших шахт був польський ринок та фірми, які діють на польському ринку. А отже, в момент, коли ми стали перевіряти ресурси, виявилося, що в деяких електростанціях, на деяких підприємствах, ці запаси вугілля менші, ніж вказували раніше. Тобто інформація була недостовірною. З іншого боку, розпочався процес обмеження видобутку деяких видів вугілля, на які фактично не було покупців. Тому, дійсно, з початком минулого року видобуток вугілля у нас дещо зменшився. Проте, нині ми починаємо примножувати цей потенціал за допомогою інвестицій, які ми запустили вже після створення Польської гірничої групи, яка є найбільшим гірничим підприємством в Європі, і найбільшим виробником камянного вугілля в ЄС.
І також, треба сказати, що ми постійно докладаємо зусиль, аби захистити польський ринок від поставок вугілля з-за кордону. Додатково передбачаємо модернізацію наших електростанцій, та зокрема вугільних електростанцій, що в результаті дозволить нам балансувати ринок. Тут треба вказати на ще одну важливу річ, тобто зимовий період, коли маємо накопичення індивідуальних клієнтів, і це, в якомусь сенсі, теж впливає на затори.
Отже, як у цьому контексті виглядає справа закривання польських шахт? Реструктуризацію польського гірництва ви приобіцяли в Брюсселі, Європейська комісія затвердила гроші на допомогу Польщі в цьому процесі закривання шахт. Як ви це будете пояснювати?
Ґ.Т.: Ми представили Брюсселю ті шахти, які не отримували прибутку від своєї діяльності. У зв’язку з тим, що в нас є рішення Ради Європи від 2010 року, яке визначає рентабельність та фінансовий підхід до кожної із шахт окремо, ми дійсно, не могли в деяких випадках підтвердити, що робота даних шахт є прибутковою. Тому, зокрема, ми вирішили створити, так звані, видобувні комплекси шахт. До цих комплексів входить, наприклад, копальня «Руда», копальня «Галємба», в якій є проблеми, але де тепер реалізується програма відновлення. І таким чином копальні, які ввійшли до видобувного комплексу, досягають позитивного результату. Отже, ми теж отримали додатковий час, щоб зробити відповідні інвестиції, зокрема саме в шахту «Галємба», а це вже дасть реальні шанси на те, аби її врятувати. Коротко кажучи, якщо шахти, які ми назвали в Брюсселі, що їм загрожує закриття, зуміють захиститися, тоді знову відкриємо з Брюсселем переговори. Втім, розмови вже відбуваються, оскільки Польська вугільна група планує об’єднатися з Катовицьким вугільним голдингом, і вже створює новий бізнес-план.
Проте, Брюссель виділив великі гроші на програму реструктуризації польського гірництва, це було 8 мільярдів злотих, в перерахунку якихось 2 мільярди єро, отже, є теж очікування, що шахти треба закрити.
Ґ.Т.: Так, Брюссель очікує, що копальні, які не зможуть досягти позитивного результату (згідно з розпорядженням з 2010 року), мають перейти до Компанії реструктуризації шахт, і там вже відбудеться процес їхньої ліквідації. Натомість, що стосується програми для шахт, то ми свідомі викликів і проблем. Треба представити такий бізнес-план, який після проведення відповідних інвестицій, виправдає сподівання. А якщо ми не зуміємо представити такий бізнес-план, котрий дозволить інвестувати в нові родовища, тоді природно, виникає питання про законність таких інвестиційних проектів. Ми вважаємо, що треба інвестувати в сектор камянного вугілля, в нові родовища, так, щоб отримати стабільного постачальника для одержувачів. А окрім цього, все це має бути рентабельним.
Ситуацію в польській гірничій промисловості пояснив гість Польського радіо, заступник міністра енергії Ґжеґож Тобішовський.
Л.І.