У рубриці Економіка і Бізнес сьогодні мова піде про енергетичну безпеку в Польщі у різних її аспектах. У чому полягає енергетична базпека країни і які складові входять в її рамки?
Роками у країнах Центральної Європи говориться про необхідність здобуття незалежності від однобічного отримування нафти і газу від ризикованого російського постачальника, який годен у будь-який момент, з політичних чи інших причин, перекрити обіг палива. Одні країни з цим борються пасивно, інші – активно. До останніх належить Польща, яка робить усе можливе для диверсифікації джерел постачання.
Отже, що таке енергетична безпека країни? Пйотр Мацьонжек з безпекового польського порталу Defence24:
- Загалом йдеться про те, щоб держава була енергетично самодостатньою і забезпечувала потреби промисловості та й індивідуальних споживачів. Якщо це неможливо, - адже не завжди країна має усі необхідні ресурси для заспокоєння енергетичних потреб, наприклад, одна з провідних економік світу Японія, яка на своїй території сировини не має, - то держава повинна подбати про безпеку, імпорт сировини з різних напрямків. Якщо ми отримуємо стратегічну сировину лише від одного постачальника - то це небезпечно. Протягом багатьох років ми мали подібну ситуацію з нафтою і газом, який отримували від нашого східного сусіда, - каже Пйотр Мацьонжек.
І тут в гру входить термін “диверсифікація”, про який люди, здебільшого, чують в контексті газу й нафти.
- Так, диверсифікація, перекладаючи польською, це просто задіяння багатьох джерел сировини, щоб жоден постачальник не став монополістом і не міг диктувати нам занадто високих цін. А ми, у випадку природного газу, саме це й мали, бо були занадто залежними від Росії, - це, на щастя, змінюється. Йдеться також про еластичність. Якщо у наші неспокійні часи газопровід можна пошкодити – відомо ж, тривають, наприклад, військові дії в Україні – то тут нам приходить на допомогу LNG, тобто скраплений (зріджений) газ. Це порівняно нова технологія, яка дозволяє скраплювати газ і перевозити його спеціальними кораблями до відповідних терміналів, один з яких ми маємо у місті Свіноуйсьцє. Ми можемо купувати такий газ один раз в Катарі, другий раз з Норвегії, або й від іншого клієнта, - каже Пйотр Мацьонжек.
На як довго вистачає такого скрапленого газу, адже недавно повідомлялося, що до порту прибув такий танкер – скільки їх потрібно, щоб країна могла відчути вагомість такого способу постачання?
- Це залежить від того, скільки ми замовляємо, натомість найбільші газовози типу Куфлекс можуть перевозити майже 210 тисяч кубометрів сировини. Польща протягом року потребує майже 16 мільярдів. Тобто, це досить солідне постачання газу. Таке паливо ми отримуємо зараз з Катару. Якщо буде потрібно, якщо нам буде вигідно отримувати більше скрапленого газу, то ми могли б таких газовозів замовити більшу кількість, - каже Пйотр Мацьонжек.
А тепер думка Павела Мусяла з Центру аналізів Яґєлонського клубу про те, чи сьогодні Польща, під оглядом енергетичної безпеки, почувається спокійно?
- В законі про енергетику визначення енергетичної безпеки вказує не тільки на гарантії безперервного постачання сировини, але й на відповідну ціну і збереження норм охорони довкілля. Тобто, ми тут маємо три елементи – не лише гарантію таких постачань, а й відповідну ціну зі збереженням довкілля. Завдяки цьому енергетична безпека посилюється, але скільки коштує така безпека, якщо ціна привезеного газу буде високою. Сьогодні ми в Польщі майже 100% нафти отримуємо з Росії, але, на мою думку, ми не залежимо від Росії. Бо ми маємо інфраструктуру, яка дає можливість отримання нафти з інших напрямків. З газом на сьогодні ми маємо термінал у місті Свіноуйсьцє, маємо можливість реверсу на транзитному Ямальському трубопроводі (газ постачається з Росії до Німеччини), маємо нові резервуари для зберігання газу, планується створення паливного коридору Північ-Південь від Свіноуйсьця до хорватського терміналу на острові Крк. Тобто, створюється можливість пересилання газу не тільки на лінії Схід-Захід, а й Північ-Південь, - каже Павел Мусяла.
Якщо у справі нафти Польща почуває себе безпечною, з газом також ситуація змінюється на краще, але найпроблемніша справа з електроенергетичною безпекою:
- Ця безпека на найнижчому рівні і кошти її поліпшення будуть найбільшими. Тому що у 60-70-х роках будувалися енергоблоки, які до сьогодні нам служать, але їхній термін експлуатації добігає кінця, тому найближчим часом ми змушені будемо їх замінити. І тут постає питання, чи нові блоки повинні бути вугільні, газові, атомні чи взагалі з відновлюваної енергії. Непевність євросоюзної енергетичної чи кліматичної політики створює певний інвестиційний параліч, - каже Павел Мусяла.
Паливний експерт з Яґєлонського клубу звертає також увагу на те, що 2022 року закінчується ямальський контракт Державної нафтогазової компанії Польщі PGNiG з Газпромом і треба буде узгоджувати нові ціни на газ. Росіяни, коли побачили, що литовці будують газовий термінал, щоб не втратити споживача, дали їм 20% знижку. З Польщею повинно бути так само.
І на завершення питання до Пйотра Мацьонжека: якщо б росіяни з якоїсь причини відключили постачання Польщі газу, то як довго можна було б обходитися без нього?
- Якщо йдеться про індивідуальних споживачів, маю на думці домашні газові плитки, то немає жодних проблем, адже Польща має досить велике власне видобування – понад 4 млрд кубометрів на 16 млрд річного споживання. І цей газ, що його добуває, зокрема, й PGNiG забезпечує паливом основного споживача. Існує проблема з промисловістю, але задіяння терміналу скрапленого газу та можливість імпорту сировини з Німеччини гарантують нам певне почуття безпеки. Тим більше, що термінал у Свіноуйсьці буде розбудовуватися і ще додасться газогін Baltic Pipe з Норвегії до Данії. Словом, якщо всі плани уряду у справі диверсифікації постачання палива до Польщі закінчаться успіхом, то у 2022 році можна буде сказати, що раптове відключення газу росіянами абсолютно не зашкодить Польщі, - каже Пйотр Мацьонжек.
А Павел Мусяла нагадав, що 2014 року росіяни вже раз знизили рівень постачання газу до Польщі та інших країн, які допомагали Україні, і тоді виявилося, що бракуюче паливо забезпечили Польщі німці, які й самі почали надсилати газ в Україну. А що стосується так званого блекауту (аварії в енергоситемі), то експерт вважає, що проблеми в енергоспостачанні існують, але катастрофи найближчим часом не буде.
Polskie Radio 24/В.П.