Експерти, урядовці, дипломати, підприємці та роботодавці з Польщі та України радилися у польській столиці, як поліпшити перетин кордону між нашими державами. На сипозіумі «Проблематика особового руху між Польщею та Україною» побував ведучий рубрики Економіка і Бізнес.
На польсько-українському кордоні, – пожвавлення. 2016 рік став роком солідного зростання як пасажирського так і товарного потоків в обидві сторони. Але, учасники дискутували не тільки про те, що необхідно розбудувати КПП на міжнародній автостраді А-4 , посилити пасажирські авіаперевезення між польськими та українськими містами, розвивати піший рух через існуючі пункти пропуску, відкрити на Закарпатті новий КПП з Польщею Лубня –Волосате та інше, а й говорили про зміни, які польська сторона впроваджує задля поліпшення працевлаштування українських заробітчан.
Ось, що говорить колишній міністр економіки, багаторічний посол до Сейму Польщі, керівник Польсько-Української господарчої палати Яцек Пєхота:
- Йдеться, перш за все, про те, щоб український працівник, якого хоче взяти на роботу польський роботодавець, мав змогу прозорим, передбачувальним чином отримати візу, перетнути кордон і щоб це відбувалося без тіньового ринку, який з’явився і в Україні і в Польщі. Маю на увазі сірий ринок запитів польських роботодавців. Ринок так лібералізований, що роботодавець подаючи заявку у повітове управління не несе жодної відповідальності – чи він справді хоче взяти когось на роботу, чи він лише подає заявку, а потім продасть її посередникові. Адже ж, такий запит, - це документ, на основі якого надається віза на перебування у Польщі, яка, у свою чергу, дає право на працю. А ми маємо кільканадцять випадків з псевдороботодавцями, які штампували такі запрошення без обмежень, реєстрували їх, і це не можна було перевірити. Один фермер, який має 2 гектари полуниць видав 1100 запрошень, - це ніби смішно, але з другого боку, треба очікувати 1100 заявок на отримання віз, якими буде завантажено польські консульства в Україні, - каже Яцек Пєхота.
Симпозіум «Проблематика особового руху між Польщею та Україною» - Варшава 29 серпня 2016
Але, цей простір зловживань тіньового ринку вже поступово починає змінюватися. Міністерство родини, праці і соціальної політики Польщі починає діяти, і з 1 січня 2017 року впроваджуються нові правила:
- Дозволи замінять заявки-запити, вони будуть реєструватися у централізованій системі. Візовий консул в Україні зможе перевірити правдивість такого дозволу. Тож, зловживання з польського боку будуть великою мірою ліквідовані.
А друга сфера, - справи видачі віз. Консульства драматично переобтяжені кількістю візових запитів. А українці скаржаться, що після викупу коду для реєстрації у візовій системі, щоб зареєструватися в черзі, місяцями намагаються додзвонитися до кол-центру, увійти на Інтернет-сторінку, щоб зареєструватися, та все це марно. Це тому, що система блокується хакерами, центри заблоковані численними телефонними дзвінками. І потенційні працівники чи ті, хто намагається приїхати до Польщі, довго не можуть домогтися навіть терміну, коли зможуть скласти документи у Консульстві чи у візовому центрі.
В Україні виник ринок посередників, які пропонують свої послуги. У такого посередника можна купити польську крайову візу, тобто він має доступ до Інтернет-сторінки, до кол-центру, має можливість зареєструвати того заробітчанина у черзі, і за сам цей факт він вимагає 100 і більше євро. Таким чином, посередники заробляють сотні тисяч євро, - каже Яцек Пєхота.
Але, представники польського МЗС обіцяють з жовтня поточного року впровадження нової системи, і ця інформація викликає позитив у керівника Польсько-Української господарчої палати:
- Ця обіцянка викликає надію на те, що система зміниться. Принаймні той, хто викупить код для реєстрації буде автоматично включений до черги. А це б справді сприяло вилученню посередників, знизило б витрати і скоротило б час на оформлення документів.
Щоправда, це не змінить того факту, що польсько-український кордон все ще буде перешкодою для особового та господарчого руху, бо ми маємо недостатню кількість пунктів перетину кордону. Інфраструктура, у порівнянні з іншими кордонами, все ще залишається слабкою. Адже перед входженням Польщі до Шенгенської зони, - а я походжу із західного воєводства, – на польсько-німецькому кордоні було утричі більше КПП, ніж на польсько-українському кордоні зараз.
Тому кордон – це все ще великий тягар і для дипломатичної, і для кордонної, і для митної служб, - усі вони перезавантажені, а ми скаржимося, що на кордонах треба чекати у багатогодинних чергах, - каже Яцек Пєхота.
Чи справді Польща має найбільш ліберальну візову політику, особливо щодо українських заробітчан?
- Дійсно, ми маємо ліберальні правила особливо, коли говорити про доступність до нашого ринку праці. Можливість запросити українського працівника до нас на роботу, - це дуже позитивна вартість. Але, нинішня система заявок на працівників без централізованої системи реєстрації призвела до того, що ми маємо справу з патологією. Тож, ми як Палата представників польських і українських підприємців працюємо задля того, щоб не обмежувати доступність до польського ринку, але разом з тим створити систему, яка б не дозволяла розвиватися патології, - каже Яцек Пєхота.
На цьому семінарі «Проблематика особового руху між Польщею та Україною» говорили про можливість отримання для України безвізового руху. Що це означає?
- Безвізовий рух для України – це рух, який надає громадянам доступ до Європейського Союзу. Але, так звані Шенгенські візи не дають права на роботу в ЄС. Тож, не треба буде отримувати Шенгенської візи, що, звичайно ж, дещо полегшить роботу польських консульств. Але, не дуже, бо ж право на в’їзд на територію Європейського Союзу матимуть лише ті особи, хто отримав біометричні паспорти. На жаль, українська сторона не в змозі активно видавати такі документи, тому більшість українців вирішують отримувати паспорти старого зразка. Сьогодні тут прозвучали дані про те, що серед отримувачів нових паспортних документів лише 10% оформляють біометричні паспорти. Для влаштування на роботу візи, все одно, будуть потрібні, - каже Яцек Пєхота.
Але, сьогодні, під час перетинання польсько-українського кордону, проблеми мають усі - і українці і поляки, – це великі черги.
- Тому ми популяризуємо нові авіасполучення, бо завжди легше перелетіти через кордон, ніж подолати його автомобільним рухом. На жаль, сьогодні ми маємо сигнали з кордонних пунктів, що поляки, які їдуть в Україну, також по кілька годин стоять у чергах, бо їх ніяк не можна оминути, - каже Яцек Пєхота Яцек.
Словом, тенденція до зростання кількості українських працівників залишатиметься актуальною і найближчим часом.
- Безумовно так, бо потреби розвитку польської економіки збільшуються, безробіття, - зменшується, поляки все ще виїжджають за хлібом на Захід, а робочі місця в Польщі чекають. 90% робочих віз отримують українці, на далекому другому місці - білоруси, - каже Яцек Пєхота.
Керівник Польсько-Української господарчої палати Яцек Пєхота наголосив, що наступний подібної, кордонної тематики симпозіум відбудеться у Ряшеві 12 вересня.
Натомість, 14-16 вересня у морському Свіноуйсцю проходитиме Baltic Business Forum, який присвячно співпраці Тримор’я: Адріатика, Балтика, Чорномор’я, де Україна – це ключовий партнер, але цьогорічним почесним гостем буде Туреччина.
Наприкінці жовтня столична Палата проведе велику польсько-українську економічну конференцію у Люблині.
Володимир Прядко
Warszawski sympozjum «Problematyka ruchu osobowego pomiędzy Polską a Ukrainą» - Jacek Piechota, prezes Polsko-Ukraińskiej Izby Gospodarczej
Експерти, урядовці, дипломати, підприємці та роботодавці з Польщі та України радилися у польській столиці, як поліпшити перетин кордону між нашими державами. На конференції «Проблематика особового руху між Польщею та Україною» побував ведучий рубрики Економіка і Бізнес.
На польсько-українському кордоні, – пожвавлення. 2016 рік став роком солідного зростання як пасажирського так і товарного потоків в обидві сторони. Але, учасники дискутували не тільки про те, що необхідно розбудувати КПП на міжнародній автостраді А-4 , посилити пасажирські авіаперевезення між польськими та українськими містами, розвивати піший рух через існуючі пункти пропуску, відкрити на Закарпатті новий КПП з Польщею Лубня –Волосате та інше, а й говорили про зміни, які польська сторона впроваджує задля поліпшення працевлаштування українських заробітчан.
Ось, що говорить колишній міністр економіки, багаторічний посол до Сейму Польщі, керівник Польсько-Української господарчої палати Яцек Пєхота:
- Йдеться, перш за все, про те, щоб український працівник, якого хоче взяти на роботу польський роботодавець, мав змогу прозорим, передбачувальним чином отримати візу, перетнути кордон і щоб це відбувалося без тіньового ринку, який з’явився і в Україні і в Польщі. Маю на увазі сірий ринок запитів польських роботодавців. Ринок так лібералізований, що роботодавець подаючи заявку у повітове управління не несе жодної відповідальності – чи він справді хоче взяти когось на роботу, чи він лише подає заявку, а потім продасть її посередникові. Адже ж, такий запит, - це документ, на основі якого надається віза на перебування у Польщі, яка, у свою чергу, дає право на працю.
А ми маємо кільканадцять випадків з псевдороботодавцями, які штампували такі запрошення без обмежень, реєстрували їх, і це не можна було перевірити. Один фермер, який має 2 гектари полуниць видав 1100 запрошень, - це ніби смішно, але з другого боку, треба очікувати 1100 заявок на отримання віз, якими буде завантажено польські консульства в Україні, - каже Яцек Пєхота.
Але, цей простір зловживань тіньового ринку вже поступово починає змінюватися. Міністерство родини, праці і соціальної політики Польщі починає діяти, і з 1 січня 2017 року впроваджуються нові правила:
- Дозволи замінять заявки-запити, вони будуть реєструватися у централізованій системі. Візовий консул в Україні зможе перевірити правдивість такого дозволу. Тож, зловживання з польського боку будуть великою мірою ліквідовані.
А друга сфера, - справи видачі віз. Консульства драматично переобтяжені кількістю візових запитів. А українці скаржаться, що після викупу коду для реєстрації у візовій системі, щоб зареєструватися в черзі, місяцями намагаються додзвонитися до кол-центру, увійти на Інтернет-сторінку, щоб зареєструватися, та все це марно. Це тому, що система блокується хакерами, центри заблоковані численними телефонними дзвінками. І потенційні працівники чи ті, хто намагається приїхати до Польщі, довго не можуть домогтися навіть терміну, коли зможуть скласти документи у Консульстві чи у візовому центрі.
В Україні виник ринок посередників, які пропонують свої послуги. У такого посередника можна купити польську крайову візу, тобто він має доступ до Інтернет-сторінки, до кол-центру, має можливість зареєструвати того заробітчанина у черзі, і за сам цей факт він вимагає 100 і більше євро. Таким чином, посередники заробляють сотні тисяч євро, - каже Яцек Пєхота.
Але, представники польського МЗС обіцяють з жовтня поточного року впровадження нової системи, і ця інформація викликає позитив у керівника Польсько-Української господарчої палати:
- Ця обіцянка викликає надію на те, що система зміниться. Принаймні той, хто викупить код для реєстрації буде автоматично включений до черги. А це б справді сприяло вилученню посередників, знизило б витрати і скоротило б час на оформлення документів.
Щоправда, це не змінить того факту, що польсько-український кордон все ще буде перешкодою для особового та господарчого руху, бо ми маємо недостатню кількість пунктів перетину кордону. Інфраструктура, у порівнянні з іншими кордонами, все ще залишається слабкою. Адже перед входженням Польщі до Шенгенської зони, - а я походжу із західного воєводства, – на польсько-німецькому кордоні було утричі більше КПП, ніж на польсько-українському кордоні зараз.
Тому кордон – це все ще великий тягар і для дипломатичної, і для кордонної, і для митної служб, - усі вони перезавантажені, а ми скаржимося, що на кордонах треба чекати у багатогодинних чергах, - каже Яцек Пєхота.
Чи справді Польща має найбільш ліберальну візову політику, особливо щодо українських заробітчан?
- Дійсно, ми маємо ліберальні правила особливо, коли говорити про доступність до нашого ринку праці. Можливість запросити українського працівника до нас на роботу, - це дуже позитивна вартість. Але, нинішня система заявок на працівників без централізованої системи реєстрації призвела до того, що ми маємо справу з патологією. Тож, ми як Палата представників польських і українських підприємців працюємо задля того, щоб не обмежувати доступність до польського ринку, але разом з тим створити систему, яка б не дозволяла розвиватися патології, - каже Яцек Пєхота.
На цьому семінарі «Проблематика особового руху між Польщею та Україною» говорили про можливість отримання для України безвізового руху. Що це означає?
- Безвізовий рух для України – це рух, який надає громадянам доступ до Європейського Союзу. Але, так звані Шенгенські візи не дають права на роботу в ЄС. Тож, не треба буде отримувати Шенгенської візи, що, звичайно ж, дещо полегшить роботу польських консульств. Але, не дуже, бо ж право на в’їзд на територію Європейського Союзу матимуть лише ті особи, хто отримав біометричні паспорти. На жаль, українська сторона не в змозі активно видавати такі документи, тому більшість українців вирішують отримувати паспорти старого зразка. Сьогодні тут прозвучали дані про те, що серед отримувачів нових паспортних документів лише 10% оформляють біометричні паспорти. Для влаштування на роботу візи, все одно, будуть потрібні, - каже Яцек Пєхота.
Але, сьогодні, під час перетинання польсько-українського кордону, проблеми мають усі - і українці і поляки, – це великі черги.
- Тому ми популяризуємо нові авіасполучення, бо завжди легше перелетіти через кордон, ніж подолати його автомобільним рухом. На жаль, сьогодні ми маємо сигнали з кордонних пунктів, що поляки, які їдуть в Україну, також по кілька годин стоять у чергах, бо їх ніяк не можна оминути, - каже Яцек Пєхота Яцек.
Словом, тенденція до зростання кількості українських працівників залишатиметься актуальною і найближчим часом.
- Безумовно так, бо потреби розвитку польської економіки збільшуються, безробіття, - зменшується, поляки все ще виїжджають за хлібом на Захід, а робочі місця в Польщі чекають. 90% робочих віз отримують українці, на далекому другому місці - білоруси, - каже Яцек Пєхота.
Керівник Польсько-Української господарчої палати Яцек Пєхота наголосив, що наступний подібної, кордонної тематики симпозіум відбудеться у Ряшеві 12 вересня.
Натомість, 14-16 вересня у морському Свіноуйсцю проходитиме Baltic Business Forum, який присвячно співпраці Тримор’я: Адріатика, Балтика, Чорномор’я, де Україна – це ключовий партнер, але цьогорічним почесним гостем буде Туреччина.
Наприкінці жовтня столична Палата проведе велику польсько-українську економічну конференцію у Люблині.