Як свідчать польські статистики, у країні легально працюють 650 тисяч іноземців, ще 270 тисяч – без відповідних паперів. Відомо, що до 95% іноземних працівників у країні над Віслою складають саме українці. Але, з 2017 року їхня кількість може зменшитися через застосування усіма членами Євроспільноти нової євросоюзної директиви.
Журналістка економічного відділу газети «Rzeczpospolita» Аніта Блащак вивчає ситуацію іноземців на польському ринку праці і нещодавно написала статтю “Євросоюзна директива ускладнить працю іноземців”.
З тексту дізнаємося, що найбільше мігрантів працює сьогодні у столичному, Мазовєцькому воєводстві. Головні галузі – це сільське господарство, хатні роботи та опіка літніми людьми, будівництво, промислова переробка, торгівля, робота у сфері послуг тощо.
Чи справді українським працівникам і польським роботодавцям вигідно знайти одне одного? - запитую Аніту Блащак.
- Певно, що це вигідно для обох сторін. Працівники з України заробляють у Польщі у кілька разів більше, ніж у себе. З таких же причин поляки їдуть працювати на Захід, де також можуть розраховувати на значно більші заробітки. Тобто, ми маємо справу з великою хвилею імміграції людей, які пересуваються туди, де можна більше заробити, де кращі умови для проживання. А для польських роботодавців – це часто спосіб на доступ до потрібних фахівців. Польські працівники часто їдуть до країн Західної Європи на заробітки, і у нас нема кому працювати. Внаслідок цього, фірми займаються пошуком відповідних людей, і працівники з України заповнюють цей зростаючий дефіцит, - каже Аніта Блащак.
Співрозмовниця додає, - в польських фірмах працівник з України отримує стільки ж грошей, що й місцевий працівник. Тобто, якщо українець легально влаштовується на роботу, то він не може заробляти менше, ніж його місцевий колега. Виходить, що українці в Польщі працюють так, як поляки на Заході: вони працюють тяжко і багато, щоб за коротший час заробити більше.
Серед найголовніших проблем праці в іншій країні – це нелегальне працевлаштування.
- Ми мали таку хвилю рапортів та аналізів щодо нелегальної праці і визиску поляків на Заході. Щороку польські агентства аналізують ситуацію, оголошують поради стосовно того, як уникнути неприємностей за кордоном. Українці мабуть ще не мають такого досвіду, як поляки. Адже, з Польщі громадяни активно виїжджають на заробітки з 2004 року, коли Польща стала членом Євроспільноти. А українська заробітчанська хвиля триває лише останні два-три роки, тому ще не вкоренилася свідомість того, що варто шукати саме легальну роботу, і що можливості для цього є. Наприклад, добре агентство з працевлаштування не вимагає жодних оплат за посередницьку послугу! Тим часом, багато людей думають, що за отриману таким чином допомогу, необхідно платити. Це неправда! Фірма, яка бере гроші за пошук роботи, повинна відразу ж викликати підозру, - каже Аніта Блащак.
Непорядні фірми живуть з того, що збирають данину з кандидатів на працевлаштування, а потім намагаються десь їх «проштовхнути» на нелегальну роботу. Журналістка наголошує, що часто працівник думає, що працюючи нелегально, він може заробити більші гроші, але згодом інколи виявляється, що не маючи відповідних документів, йому взагалі можуть нічого не заплатити.
У статті, яка нещодавно вийшла на сторінках газети Rzeczpospolita, розповідається, що Євросоюз ускладнить процес працевлаштування, зокрема, українців на польському ринку праці, оскільки будуть втілені у життя певні обмеження.
- Євросоюзна директива регулює працевлаштування сезонних працівників з третіх держав, тобто з країн, які не належать до Євроспільноти. Вона повинна вирівняти умови працевлаштування таких працівників у всіх країнах ЄС, адже у деяких з них вони простіші, у деяких, - складніші. Має бути так, що сезонний працівник повинен легально працювати приблизно півроку в окремих, сезонних галузях, як наприклад, сільське господарство, готельний чи ресторанний бізнес під час туристичного сезону.
А проблема в тому, що Польща ось уже кілька років має для 6 сусідніх країн спрощену процедуру працевлаштування: якщо працедавець зареєструє в Управлінні праці заяву про бажання взяти на роботу працівника з України, Білорусі, Росії, Грузії, Вірменії чи Молдови але, звичайно ж, йдеться, перш за все, про українців, то тоді вказаний працівник може без проблем отримати візу і прибути до Польщі на роботу, - каже Аніта Блащак.
«Поки що не відомо, які саме будуть впроваджені нові правила працевлаштування, але відомо, що Євросоюзні норми будуть більш вимогливі», - наголошує співрозмовниця:
- По-перше, вони стосуються обмеження працівників у трьох секторах, а у нас українці часто працюють також і на будовах чи на виробництві, сезонні роботи ж практично не були б охоплені цією директивою. Наш уряд розраховує, що усі інші галузі матимуть змогу функціонувати так як і раніше, без жодних обмежень. За винятком тих, які допоможуть скоротити зловживання, тобто поліпшити позиції й легальність працевлаштування як з боку працівників, так і роботодавців, а також скоротити зловживання посередників. А що стосується сільського господарства, де мають роботу більше 30% усіх працюючих в Польщі українців, та ресторанної сфери, то польський уряд запевняє, що намагатиметься аби нові Євросоюзні закони були подібними до нині існуючих у Польщі правил. Разом з цим, урядовці визнають, що працевлаштуватися вже буде дійсно дещо складніше, - каже Аніта Блащак.
Голова польського Товариства агенцій працевлаштування (SAZ) Ярослав Адамкевич наголошує, - якщо б справді через загострення законів наплив українських працівників зменшився, то це була б трагедія. Адже, нині цілі галузі промисловості і значна частина сфери послуг залежать від працівників з України. У деяких фірмах вони вже складають навіть 15-20% працюючих.
Володимир Прядко