У Варшаві відбувся VIII Форум продовольчого ринку і торгівлі 2015 за участю представників фірм цієї галузі, аналітиків та експертів. У рубриці “Економіка і бізнес” пропонуємо розмову з однією з учасниць дискусії на тему “20 років сучасної торгівлі у Польщі. Новий споживач, нова торгівля”.
2015 року ринок продуктових товарів у Польщі буде вартий майже 243 млрд злотих, тобто – 57 млрд євро. Це означає, у порівнянні з попереднім роком, ріст на 2,1%. Це дані з рапорту дослідницьої фірми PMR “Роздрібна торгівля продовольчими товарами у Польщі 2015 року. Аналіз ринку і прогнози на 2015–2020 роки”.
Продуктовий ринок Польщі характеризується сильною конкуренцією. Поруч з головними закордонними торговельними мережами діють дуже багато польських мереж малих крамниць і супермаркетів. Тим не менш, польський ринок здомінували міжнародні мережі, бо ж серед десяти найбільших, що діють у країні над Віслою, лише одна, яка має польського власника.
Директор у справах провідних клієнтів фірми Nielsen Аґнєшка Ґосєвська, яка взяла участь у Форумі продовольчого ринку і торгівлі, згадує як все починалося два десятиліття тому:
– 20 років тому, бо саме тоді у Польщі з’явилися перші мережі сучасної торгівлі. Не якісь традиційні крамнички пана Янека чи пані Галінки, які мали свій невеличкий бізнес, а великі закордонні торговельні мережі з відповідними великими спорудами. Першими, здається, були норвезька REMA 1000, HIT, данська Netto, – перших двох уже давно в Польщі немає, бо на ринку з’явилися інші гравці, – каже Аґнєшка Ґосєвська.
Експертка фірми Nielsen відзначає, що люди живуть все довше, клієнтам залежить на тому, аби якість життя була кращою. Споживачі хочуть бути стрункими і привабливими, вони дбають про вигляд і самопочуття, – все це впливатиме й на характер торгівлі. Аґнєшка Ґосєвська стверджує, що на торгівлю вплине також зростаюча кількість користувачів смартфонів, адже 41% поляків вже користується мобільним Інтернетом у смартфонах, а 76% мають доступ до Інтернету:
– Електронна торгівля – це вже явище кількох останніх років. Першим, здається, був E.Leclerc, який мав цю послугу, – доставку покупок додому. Потім таку форму торгівлі впровадили мережі Alma та Piotr i Paweł. 3–4 роки тому з розмахом увійшло в цю справу Tesco і сьогодні саме ця мережа контролює половину даного ринку.
Але електронна торгівля продовольчими товарами у супермаркетах Польщі – це все ще майже 1% обороту, більшість трансакцій відбувається у реальному магазині.
Не знаю, як ця цифра виглядає у сусідніх з Польщею країнах, але ось у Великій Британії 4–5% торгівлі здійснюється завдяки електронної комерції – e-commerce. А передовими у цій справі вважаються азійські ринки – Сінгапур, Корея, Китай, де така торгівля має більше значення. Взяти, наприклад, такий товар як підгузники – 50% цього товару купують там саме таким чином, – каже Аґнєшка Ґосєвська.
Тим часом, у Польщі клієнти все частіше очікують від торговельних мереж доступу до Інтернету (WI-FI), самообслуговуючих кас та штрих-кодів QR, що допоможе нам зчитувати коди і за допомогою відповідної аплікації читати у смартфоні інформацію про даний продукт.
Але повернімося до замовлень товарів додому, цікаво, що саме у Польщі люди найбільше купують через Інтернет?
– Якщо ми говоримо про харчі, то це, перш за все, розфасовані продукти харчування і все, що тяжке, наприклад, вода, соки, пральний порошок, мішок картоплі чи харчування для собаки, різного роду сухі продукти, інколи це потрібно принести на четвертий поверх. За більший пакунок може бути краща ціна. Мережі сьогодні докладають багато зусиль, щоб створювати довіру покупців до свіжих овочів та фруктів, до м’яса чи риби, але тут клієнти ще не дуже вірять, що отримають дійсно свіжі речі, – каже Аґнєшка Ґосєвська.
У Польщі спостерігається певна конкуренція між великими супер-гіпер-маркетами і невеличкими крамничками по-сусідськи, вже нераз писали, що малі магазини ось-ось збанкрутують, але хоча деякі дійсно закрилися, багато з них все ще продовжують функціонувати:
– Вони діють, більш-менш 50% продажу здійснюється великими об’єктами, більше 300 квадратних метрів. А інші 50% продажу належить до малих крамниць, площею менш, ніж 300 метрів. Найсуттєвіші зміни з крамницями меншого формату такі, що такі магазини перестають бути крамничками пана Янека чи пані Галінки, на основі франшизи вони отримують банер і мають підтримку від дистриб’ютора чи гуртовика і функціонують вони вже в організованій моделі для того, щоб мати, наприклад, кращі закупівельні ціни товару і через це бути більш конкурентоспроможними. Тобто, місцеві продавці стають франшизоотримувачами, або як кажуть – франчайзі, – стверджує Аґнєшка Ґосєвська.
Останнім часом у Польщі спостерігається тренд до консолідації. Десять найбільших фірм генерує понад половину продажу на ринку. У зв’язку з тим, що малим мережам чи індивідуальним крамницям з року в рік все тяжче, вони – як стверджує Аґнєшка Ґосєвська – долучаються до франшизи або намагаються йти у спеціалізацію. А франшизи таких крамниць як abc, Odido, Żabka та інші у більшості діють під дахом найбільших компаній на ринку, що призводить до подальшого зміцнення позиції лідерів ринку.
І насамкінець назву найбільші торговельні мережі сучасної Польщі – Biedronka, Kaufland i Lidl (Schwarz), Eurocash, Tesco, Carrefour, Lewiatan, Auchan, PPHU Specjał, Żabka і Polomarket. Новий польський уряд планує впровадити для супермаркетів новий податок, що незабаром може певною мірою вплинути на ситуацію торговельних мереж, але це вже інша тема.
Володимир Прядко