Курси валют у Національному банку Польщі:
1 EUR – 4,18 PLN
1 USD – 3,36 PLN
1 UAH – 0,22 PLN
У Польщі – надвиробництво молока. У четвер під будинком Міністерства сільського господарства протестували фермери. Вони отримують за 1 літр 1,24 злотого (5,54 гривні), найменше в цілому Європейському Союзі.
Проте, пише коментаторка щоденника «Gazeta Wyborcza» Кристина Нашковська, «вчорашній протест рільників – це лише передсмак того, чого ми можемо сподіватися наступного року». Саме тоді болюче вдарять наслідки російського ембарго. Надмірна і все зростаюча у Польщі кількість молока означає щораз більше зниження цін. Словом, тепер – ненайкраще, але справді погано буде за кілька місяців. Ціни молока в заготівлі, порівняно з січнем, впали вже відсотків на 20. Причиною є те, що в серпні Росія заборонила імпорт молочних продуктів з Польщі. А польська сторона має їх стільки, що третину мусить призначити на експорт, місцевий ринок більше прийняти не може.
Тепер ситуацію частково рятує Білорусь, яка, через присутність у Митному союзі з Росією й Казахстаном, не купує в Польщі готових продуктів, але має згоду Путіна на купівлю молока. У білоруських заводах його переробляють на сир, сметану й висилають до Росії.
Польські виробники знизили ціни, але в крамницях ще цього не видно. Торгові мережі використовують ембарго і дешеві гуртові ціни, щоб збільшити свій прибуток.
«Gazeta Wyborcza» також звертає увагу, що «Поляки роблять бізнес в Осло». Іммігранти з Польщі засновують у Норвегії щораз більше фірм. Норвезький ринок підкорюють і більші гравці: одна з компаній, Torpol, перемогла у тендері на модернізацію головних шляхів у місті, а Польська нафто-газова компанія PGNiG придбала частки у чотирьох шельфових родовищах.
«Польська фірма мусить здобути реноме. Коли у тендері перемагають, наприклад, німці, в Норвегії переконані, що все буде гаразд. Поляки повинні доказувати, що вони – не з третього світу», – пояснює генеральний директор компанії Torpol, Марцін Крупа.
«Мабуть, немає в Польщі людини, яка не користується жодними привілеями», – читаємо у виданні «Dziennik. Gazeta Prawna». Проте, «кожна пільга коштує громадянам більше, ніж теоретична економія, яку вона має принести, бо ж платник податків фінансує не лише її, але також всю систему адміністрації, яка пільгами управляє і їх контролює», – відзначає економіст Анджей Садовський.
Тимчасом, усі займаються або використанням пільг, або боротьбою за те, щоб їх зберегти, або докорянням іншим, що в них більше привілеїв. Майже ніхто не задумується, коли й навіщо взагалі введено окремі пільги і котрі з них потрібні.
Професор Станіслава Ґоліновська з Центру суспільно-економічних аналізів наголошує, що соціальна політика в Польщі драматично непрофесійна. Партії вписують пропозиції до своїх програм, а рішення підтримати дану групу громадян часто приймає сам прем’єр-міністр. Хто здобуде привілей, вважає його непорушним правом.
Експерти вважають, що ліком проти роздрібненої і неефективної системи могла б бути освіта, яка усвідомить громадянам, що безкоштовних пільг не існує.
Н.Б.