До завершення будівництва українського LNG-терміналу під Одесою ще далеко, закінчення аналогічного польського проекту запізнюється, а от Литва свій вже добудовала і планує розпочати його використання. Які шанси дає зріджений газ у період напружених стосунків між Європою та Росією?
Для Євросоюзу питання диверсифікації поставок енергоресурсів завжди було пріоритетним, а погіршення стосунків із Росією, головним постачальником блакитного палива до країн Центральної Європи, зробило його ще більш актуальним. Хтось пропонує будувати нові газопроводи з Норвегії та Британії, хтось – зробити ставку на вугілля, хтось – навпаки на зелену енергію. Литва, сьогодні повністю залежна від поставок Газпрому, вирішила зробити ставку на зріджений газ, так званий LNG. Литовський уряд завершив будівництво LNG-терміналу у Клайпеді і вже готовий розпочати його комерційну експлуатацію у грудні. Що це означає для країн Балтії – розповідає колишній міністр енергетики Литви Ярослав Неверович:
- Термінал LNG у Клайпеді це, в першу чергу, засіб для зміцнення нашої енергетичної безпеки. Ми зараз перебуваємо у такій геополітичній ситуації, коли вже нікого не треба переконувати, що наша країна мусить гарантувати собі альтернативні джерела доставок газу. По-друге, ще до весни цього року Литва була тією країною ЄС, котра платила найвищу ціну за російський газ. Так що є і бізнес-причина побудувати у нас термінал для зрідженого газу.
Наступного року Литва має підписати нову угоду з Газпромом. Чи маючи відтепер альтернативний спосіб отримати блакитне паливо, Вільнюс сподівається на більшу поступливість росіян під час переговорів? Ярослав Неверович говорить, що литовські політики вже отримали у цій сфері позитивні сигнали:
- Можна сказати, що перші результати ми вже маємо. Нам вдалося виторгувати у Газпрому нову ціну на поставки газу весною наступного року, Москва зробила нам 20% знижку. Додатково ми отримали назад свою переплату за російський газ, ця сума дорівнює приблизно 100 мільйонів євро. Це дозволить знизити ціну газу для литовських домашніх господарств вже у найближчому опалювальному сезоні. Також нам вдалося розділити нашу головну енергетичну компанію, котра купує газ, на дві: ту, яка оперує газопроводами та ту, яка надає газ споживачам, це теж зменшило елемент напруженості у відносинах з Газпромом. Ми налаштовані на те, аби до кінця наступного року підписати нову угоду з Газпромом і купувати російський газ по адекватній ринковій ціні.
Маючи LNG-термінал, Литва фактично отримала козирну карту – тепер ціна зрідженого газу, який буде йти через Клайпеду, буде верхньою межею ціни російського газу. Якщо Газпром захоче і далі залишатися на литовському ринку, йому доведеться запропонувати нижчу ціну. Якщо не запропонує – Литва тепер може собі дозволити купувати енергоресурси від інших постачальників. Наразі Литва платить 375 долларів за тисячу кубометрів російського газу і очікує на більш ринкову пропозицію від Москви. Литва також працює над будівництвом інфраструктури у бік Латвії та Естонії, аби ці країни потенційно могли купувати газ з клайпедського терміналу. Планується, що через литовський LNG може проходити близько 4 мільярдів кубометрів газу на рік, тоді як сама країна потребує 3 мільярди, отже решту може експортувати.
Нагадаємо, Україна ініціювала проект будівництва LNG-терміналу під Одесою ще у 2012 році. Планується, що його пропускна потужність дорівнюватиме 10 мільярдам кубометрів газу на рік. Потенційними експортерами зрідженого газу до України є країни Північної Африки, Катар та країни Середньої Азії.
* Ярослав Неверович взяв участь у обрадах Baltic Business Forum, що проходив у польському Свіноуйсці 13-15 жовтня.
Олена Бабакова