Серед 33 морських портів Польщі, один є залежним від примх східного сусіда – Росії, це порт у місті Ельблонґ. Якщо російська влада не дозволить (а це вже один раз було 2004 року) перетинати Пілавську протоку, яка лежить на стику двох країн, то польський порт в Ельблонгу замре. Тому вже не перший рік у Польщі виникає проблема з необхідністю будівництва судноплавного каналу через Віслинську косу, аби мати безпосередній вихід у Балтійське море.
Хоча найбільша польська річка Вісла впадає до Балтійського моря неподалік Ґданська, затока, що розташована ще далі на схід, називається Віслинською, а її від моря відділяє також Віслинська коса. Вона має єдину Пілавську протоку, що знаходиться у розпорядженні Росії (Калінінградска область). Тож, з польського порту Ельблонґ в море можна вийти лише через російську територію, – така була задумка Йосипа Сталіна. І сьогодні, коли Російська Федерація задирається з рештою світу, ситуація з проходженням польських кораблів через її територію, може стати проблемою.
Речник мера міста Ельблонґ Моніка Борздинська вважає, що місто опинилося у некомфортній ситуації:
- Віслинська коса і судноплавство – це територія Польщі і її власність, але Пілавська протока, що сполучає Віслинську затоку та Балтійське море, належить до Російської Федерації. Кораблі, які хочуть зайти з Балтики до порту в Ельблонґу, тобто до Віслинської затоки, мусять пропливати єдиною, Пілавською протокою, а це вимагає згоди РФ, бо це її територія. І виходить абсурд, бо ми хочемо пересуватися власною територією, але потребуємо на це згоди сусідньої країни. 1 вересня завершується 5-річний термін дії угоди з РФ про вільне судноплавство, а вона дозволяє запливати до нас лише кораблям з польським і російським прапорами. Тож, у світлі сучасних політичних подій, існують побоювання, що така угода не буде пролонгована. Якби так сталося, то для Ельблонського порту це була б катастрофа, бо у нас працює 9 судновласників, які витратили мільйонні кошти на купівлю суден і ведуть підприємницьку діяльність часто разом зі своїми колегами з Калінінграду, - каже Моніка Борздинська.
“Тому й повернулася ідея будівництва судноплавного каналу через косу Вісли, яку пропагує партія Право і Справедливість вже кільнадцять років, бо прецедент з росіянами вже був”, - переконує працівник Ельблонзької ратуші:
- Вже раз було таке рішення, кілька років тому російська влада вирішила заборонити судноплавство через Пілавську протоку. І справді новий порт в Ельблонгу, який було відремонтовано 2005 року, стояв порожнім, бо певний час не було підписано згаданої п’ятирічної угоди. Згодом угода була відновлена, але тепер знову минає 5-річний термін і ми знову остерігаємося, що протоку можуть раптом зачинити.
А якби ми прокопали судноплавний канал через косу, що відділяє нас від моря, то ми не залежали б від РФ, і вільно собі плавали б нашими водами та ще й дозволили б користуватися Віслинською протокою іншим сусідам – шведам, данцям, голандцям, норвегам, - усім суднам під прапорами Євросоюзу, - каже Моніка Борздинська.
Незважаючи на певні обмеження, порт в Ельблонґу вважається сьогодні вже четвертим польським морським портом за обсягом прийнятих вантажів:
- Бо після усіх портів – Ґданськ, Ґдиня та Сьвіноуйсьцє, наш, Ельблонзький, порт за обсягом перевалки вантажів займає четверте місце. У 2013 році – це було 300 тисяч тонн, а нині – це вже 200 тисяч тонн і продовжуємо йти до 400 тисяч тонн перевалки вантажів (2014 року). В тому річний експорт складає 285 тисяч тонн. А збудований канал через косу, дозволив би нам збільшити перевалку вантажів до півтора мільйона тонн щороку, - каже Моніка Борздинська.
Наша співрозмовниця додає, що будівництво судноплавного каналу – це урядовий проект. Така інвестиція потрібна для усього регіону, а крім цього, це була б і туристична цікавинка, туристи б спостерігали за роботою шлюзів на новому, штучному каналі. “Роботу по зведенню каналу можна було б здійснити за півтора роки”, - вважає речник мера міста Моніка Борздинська.
А сам мер міста Єльблонґ Єжи Вільк ще весною звернувся до прем’єр-міністра Дональда Туска з проханням про прискорення дій у справі будівництва судноплавного каналу:
- Я хочу підкреслити, що Ельблонґ, якщо йдеться про економічну, культурну, наукову співпрацю, має чудові стосунки з Калінінградською областю. Нам дуже добре працюється. Але, це не змінює факту, що геополітична ситуація може спричити різного роду загрози, - каже Єжи Вільк.
Міністерство інфраструктури і розвитку Польщі повідомило, що воно разом з Морським управлінням у Ґдині розпочало процес опрацювання нового проекту багаторічної програми стосовно здійснення перекопу. Можливо, що канал прориють біля місцевості Сковронки (інші джерела подають інше місце - Пшебрно). Колись в Ельблонзькому порті працював польсько-український публіцист Куба Логінов, який відстоював, зокрема й на сторінках тижневика “Дзеркало тижня”, ідею створення “Балтійської України”, у якій чи не головну роль мав відігравати саме Ельблонзький порт. Вже у двотисячних налагоджувалася економічна співпраця між Львівщиною і Волинню та Вармінсько-Мазурським воєводством задля використання можливостей цього польського порту із задіянням українського логістичного центру на його території.
Колишній голова Ради міста Ельблонґ (Громадянська Платформа) Єжи Вцісла впевнений, що не тільки Вармія і Мазури скористалися б перекопом Вісляної коси, хоча, звичайно, найбільше виграв би сам Ельблонґ:
- Якщо ми говоримо про Віслу і про майбутнє транспортної Вісли, про рятування портів у Ґданській агломерації, які незабаром заблокують увесь Ґданськ, то ми повинні знати, що майже 30% вантажів, які можуть перевозитися Віслою, можуть походити власне з Росії, з Калінінградської області. І в даному випадку, аби задіяти цю торгівлю, такий канал ідеально б пасував до цього, - каже Єжи Вцісла.
“Створення судноплавного каналу, - це необхідність, але це не єдиний аргумент ЗА”, переконує колишній голова Ради міста Ельблонґ Єжи Вцісла:
- Цей порт має добрі під’їздні шляхи, він розташований в ідеальному місці для торгівлі з Росією і співпраці з портом у Калінінграді, - це головний його напрямок діяльності. Звичайно, головна проблема та, що Віслинська затока мілка, екологічно вразлива, половина цієї затоки розташована на російському боці і у цій затоці не можна зробити такий фарватер, який би надавав можливість плавати великим кораблям, щоб це було вигідною справою, - каже Єжи Вцісла.
І все ж, згідно з планами, судноплавний канал через Віслинську косу буде довжиною 1100 метрів, шириною в 60 метрів і 5 метрів глибини. Згідно з попередніми даними, інвестиція у новий водний шлях коштуватиме 880 млн. злотих, тобто майже 280 млн. $. Початок будівництва каналу передбачено через 6 років. На рівні ЄС канал лоббіює євродепутат, професор Кароль Карський.
Володимир Прядко