Верховна Рада України дозволила іноземним громадянам та підприємствам з іноземним капіталом купувати землю несільськогосподарського призначення. Цю постанову ще повинен підписати президент України. А яку землю в Польщі можна купити іноземцям, а яку – ні?
ЗМІ України повідомляють, що іноземці зможуть купувати землю «у межах населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна та для спорудження об'єктів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності відповідно до законодавства України». Крім того, вони зможуть купувати землю «за межами населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна».
Колишній журналіст біржового видання Parkiet, а нині директор відділення нових ринків компанії InnerValue Анджей Шурек останнім часом багато працює з українськими біржовими та небіржовими компаніями, він загалом схвально оцінює останні українські рішення щодо обороту землею:
– Я на це дивлюся як на загальну ідею більшої відкритості на іноземних інвесторів, полегшення ведення бізнесу. Бо це ж лише постанова Верховної Ради відносно змін про те, хто може набувати землю в Україні.
Причому, йдеться про землю під будівництво, а не про землю сільськогосподарського призначення. Ще немає чітких розпоряджень, невідомо як виглядатиме сама процедура набуття цієї землі закордонними юридичними особами.
Але це дуже добрий сигнал для створення позитивного інвестиційного клімату. Побачимо, як працюватимуть ці процедури, чи будуть створені ефективні механізми втілення постанови у життя.
А по-друге, хто хотів купити ділянку землі, той загалом зміг це зробити, реєструючи компанію в Україні. Це, звичайно, була складна процедура.
Чи нове рішення українського парламенту спричиниться до того, що більше суб’єктів з Польщі чи з інших країн наважаться інвестувати в Україні – почекаємо, – каже Анджей Шурек.
Анджей Шурек (праворуч) розмовляє з керівником Польсько-Української господарчої палати Яцеком Пєхотою
А як у Польщі виглядає справа з купівлею землі?
– Якщо говорити про землі сільськогосподарського призначення, то польський ринок повністю відкриється у 2016 році. Якщо ж говорити про нерільничу землю, тобто, це той варіант, що ми маємо зараз в Україні, то купівля такої нерухомості в Польщі дозволяється.
Мабуть, як і в Україні, так і в Польщі, дозвіл на продаж землі сільськогосподарського призначення (в Україні, якщо говорити про закордонні суб’єкти, про це поки що не говориться, мова йде про можливе відкриття такого ринку для місцевих суб’єктів), викликає багато суперечок. До землі ставляться з емоціями і деякі політичні сили в Польщі, та, мабуть, і в Україні, використовують цей аргумент як загрозу викупу землі так званими чужими силами.
Тому, думаю, саме продаж іноземцям земель сільськогосподарського призначення у майбутньому викликатиме найбільше емоцій, – каже Анджей Шурек.
Економічний експерт та публіцист Міколай Онищук, який раніше працював в Україні і вважається знавцем рільничого ринку як Польщі, так і України, в цілому погоджується з молодшим колегою Анджеєм Шуреком:
– Закордонний інвестор не буде інвестувати ні в чию землю. Якщо це якась загальнодержавна земля чи вона тільки в оренді, то як інвестувати в будинки, в машини, в інше устаткування? Закордонний інвестор, скажімо, хоче вкласти кошти у підприємство з переробки чи під годівельну базу для свиней, але він хоче мати впевненість у тому, що через якийсь час ніхто не прийде і не скаже: забирайся геть, бо я тут власник, – каже Міколай Онищук.
Відомий польський публіцист, знавець сільгоспринків Міколай Онищук
Польський публіцист написав багато статей про розвиток сільського господарства в Україні. У розмові з Українською службою Польського радіо Міколай Онищук перерахував по пунктах те, чого бракує українському рільництву і що треба зробити задля його розвитку. Тому вістка про майбутню лібералізацію купівлі землі несільськогосподарського призначення для іноземних громадян та підприємств з іноземним капіталом в Україні викликала в польського експерта позитивні емоції:
– Можливість надання прав власності окремих ґрунтів для інвесторів чи виробників, – це рух у правильному напрямку. Але, як це втілюватиметься у життя, – це ж не так проста справа. Треба подивитися на загальні реалізаційні умови, на повноваження. Бо програма в цілому може мати макроекономічний характер, але на місцях, якщо не буде децентралізації влади і можливості прийняття рішень в регіонах, то можуть виникнути труднощі в реалізації постанови Верховної Ради, – каже Міколай Онищук.
Фактично, польський експерт Міколай Онищук, мабуть, міг би успішно працювати у Києві радником з рільництва, адже за український успіх він переживає як за свій власний, – зрештою, він українського походження:
– Треба більше відкритися на світ, бо відособлення – це вже релікт минулого і, по суті, перешкода для поступу. Треба застосовувати правила Світової організації торгівлі, втілювати їх у життя. Ніхто Україну не заллє своїми товарами, я це підтверджую на прикладі Польщі. Поляки також цього побоювалися, а виявлється, що 80% сільськогосподарського експорту ми направляємо на ринки Євросоюзу. Ані ми їх, ані вони нас не заливають своїми продуктами. Бо коли на ринку достатньо товарів, то тоді експорт чи імпорт можна реалізувати на принципах асортиментного обміну, – каже Міколай Онищук.
Ще у жовтні минулого року публіцист Міхал Потоцький писав у виданні «Dziennik.Gazeta Prawna» під гаслом «Чорна земля, світле майбутнє», що «країна готується до революції, уряд має намір дозволити торгувати землею». Автор нагадав, що в Україні 44% землі сільськогосподарського призначення – це родючий чорнозем, а у Польщі такого добра лише 1%. Може, тому іноземці не квапляться купувати польську землю. Вони (здебільшого німці, українці, голландці, австрійці, росіяни та білоруси) закупили минулого року у Польщі землю поверхнею 1008 га. Як подає МВС Польщі, з 1990 року відомство видало майже 24 тисячі дозволів на набуття іноземцями майже 50 тисяч га.
Як вважає експерт компанії CEE Property Group, що займається нерухомостями, Павел Ґжомбка, іноземці, замість Польщі, воліють радше купувати будівлі десь у теплих європейських краях типу Іспанії.
Нагадаю, ми представили коментарі польських експертів (Міколая Онищука та Анджея Шурека) на тему можливих змін у сільському господарстві України. Тема досить важлива і розлога, тому у майбутньому ми ще повертатимемося до неї.
Володимир Прядко