Від 8 березня у Варшаві проходить фестиваль «Революції жінок», у програмі якого відбуваються виставки, презентації кінофільмів, театральні спектаклі та дебати. Учасники заходу мають змогу подивитися, зокрема, кінострічку «Сором» Стіва Макквіна, спектакль «Хто убив Альону Іванівну», також взяти участь у майстер-класах з батіку, кераміки та зустрічах з літературою. Фестиваль є одним з заходів Маніфи, яка відбувається у Варшаві з нагоди Свята жінок.
Маніфестація, що її в неділю 11 березня організує неформальна група жінок, які назвали себе Порозумінням жінок 8 Березня, це реакція на гострі випадки дискримінації жінок у Польщі. Маніфа цього року відбувається 13-ий раз під гаслом «Переріжмо пуповину!», що має символізувати розподіл держави та Церкви.
Фестиваль польського художнього кіно в Ґдині має нову назву – «Gdynia Film Festival». Так офіційно зватиметься фестиваль, який цього року від 7 до 12 травня відбудеться 37-ий раз у портовому місті Ґдиня, що на півночі Польщі. Про це офіційно повідомили у п’ятницю організатори заходу. Своє рішення вони обґрунтували необхідністю освіжити імідж фестивалю та новою медіа-кампанією. Формат фестивалю залишиться таким, як досі, – зазначили організатори «Gdynia Film Festival».
5 березня у Варшаві оголошено прізвища 10 фіналістів, номінованих на премію імені Ришарда Капусцінського. Премію імені відомого польського репортера цього року буде вручено втретє.
Її щороку присуджують авторові найкращого літературного репортажу, який був опублікований у Польщі у книжковому виданні.
Секретар нагороди Божена Дудко підкреслила, що серед 72-ох цьогорічних кандидатів на премію, було зголошено більше, ніж звичайно репортажів іноземних авторів. Аж 19 книжок походило з видавництва «Czarne», яке цього року відзначає 15-ліття свого існування.
10 номінатів цьогорічної премії ім. Ришарда Капусцінського:
– Barbara Demick, «Nothing To Envy: Ordinary Lives In North Korea» («Światu nie mamy czego zazdrościć. Zwyczajne losy mieszkańców Korei Północnej»), переклад: Agnieszka Nowakowska, вид. Czarne, Wołowiec 2011
– Jacek Hugo-Bader, «Dzienniki kołymskie», вид. Czarne, Wołowiec 2011
– Francisco Goldman, «The Art Of Political Murder. Who Killed The Bishop?» («Sztuka politycznego morderstwa, czyli kto zabił biskupa»), переклад: Janusz Ruszkowski, вид. Czarne, Wołowiec 2011
– Liao Yiwu, «The Corpse Walker: Real-Life Stories, China from the Bottom Up" («Prowadzący umarłych. Opowieści prawdziwe. Chiny z perspektywy nizin społecznych"), переклад з англійського видання: Agnieszka Pokojska, вид. Czarne, Wołowiec 2011
– Jonathan Littell, «Tchétchénie, An III" («Czeczenia. Rok III"), переклад: Małgorzata Kozłowska, Wydawnictwo Literackie, Kraków 2011
– Suketu Mehta, «Maximum City: Bombay Lost and Found» («Maximum city Bombaj»), переклад: Marta Bręgiel-Benedyk, вид. Namas, Poznań 2011
– Lidia Ostałowska, «Farby wodne», wyd. Czarne, Wołowiec 2011
– Raja Shehadeh, «Palestinian Walks. Notes on a Vanishing Landscape» («Palestyńskie wędrówki. Zapiski o znikającym krajobrazie»), переклад: Anna Sak, вид. Karakter, Kraków 2011
– Filip Springer, «Miedzianka. Historia znikania», вид. Czarne, Wołowiec 2011
– Colin Thubron: «In Siberia" ("Po Syberii"), переклад: Dorota Kozińska, вид. Czarne, Wołowiec 2011
Лауреат премії імені Ришарда Капусцінського буде оголошений 11 травня, у другий день Варшавського книжкового ярмарку.
4 березня цього року минуло 80 років з дня народження мецената нагороди, Ришарда Капусцінського, мандрівника, репортера та письменника, якого вважається класиком польської літератури факту.
15 років тому, 7 березня 1997 року, померла Агнєшка Осєцька, поетеса та письменниця, авторка текстів, які мали великий вплив на польську музичну і театральну сцени. У своїх творах Осєцька виражала мрії свого покоління: мрії про свободу та любов, а також про право на безтурботність. Багато пісень на її слова виконували Мариля Родович, Маґда Умер, Северин Краєвський та Кристина Янда.
Осєцька написала тексти для понад 2 тисяч творів, зокрема: «Małgośka», «Piosenka o okularnikach», «Dookoła noc się stała», «W żółtych płomieniach liści», «Zielono mi», «Diabeł i raj», «Niech żyje bal!». Крім текстів пісень Аґнєшка Осєцька залишила книжки, музичні спектаклі та мюзикли.
Л.З.