У листопаді в польській столиці стартує новий музичний фестиваль, організований Національним центром культури за фінансування Міністерства культури і національної спадщини. Йдеться про Перший міжнародний фестиваль музики Центрально-Східної Європи «Eufonie». Як про це свідчить сама назва події, її головною темою буде музика нашої частини Європи.
Протягом дев’яти днів у п’яти концертних залах Варшави відбудеться одинадцять концертів (у тому числі один, присвячений польсько-українським впливам у музиці), а також музикознавча конференція.
Детальніше про фестиваль я попросив розповісти його речника Міхала Ридзевського з Національного центру культури.
- Перший міжнародний фестиваль музики Центрально-Східної Європи «Eufonie» - це нова подія на музичному ринку, що вперше відбудеться у цьому році, а саме восени у Варшаві від 23 листопада до 1 грудня. Це фестиваль, який, відповідно до замислу, презентуватиме музичний, культурний доробок Центрально-Східної Європи, тобто простору поміж Балканами, Скандинавією, західними кордонами Польщі та східними кордонами України. Це родина країн, чиї культури століттями впливали одна на одну, між ними утворювалися зв’язки. Центральноєвропейська культура є певним феноменом, бо в ній можна знайти впливи і Сходу, і Заходу, і Півночі, і Півдня. Це окремий, дуже цікавий регіон. А отже наш фестиваль є своєрідним вшануванням музикантів і музики, яка зродилася на цих теренах.
- Якщо я добре розумію, фестиваль насамперед присвячено музиці ХХ і ХХІ століття. Ви кажете про взаємні впливи культур цього регіону. Які конкретно можна було б тут навести характерні риси, якщо йдеться саме про музику зазначеного періоду, що особливим чином будуть експонуватися під час Вашого заходу?
- Як я вже казав, це те, що країни мають культурний вплив одна на одну, і ми хотіли ці впливи представити. Маю надію, що нам це вдалося. Фактично, на нашій події представлено музику ХХ століття і музику сучасну – загалом, скажімо, за останні сто років, хоча фестиваль еклектичний як формально, так і за змістом. Отже, тут присутні і деякі старші акценти, як і такі, що виходять поза класичну музику у вузькому розумінні цих слів. Адже ми також матимемо два концерти карпатської музики – імпровізованої народної музики Карпатської дуги. Її виконуватиме польський ансамбль «VOŁOSI» з відомим угорським скрипалем Феліксом Лайком. Натомість у другому карпатському концерті візьмуть участь музиканти з країн Вишеградської групи. Своєю чергою, концерт, який ми умовно назвали «Польсько-українські джерела натхнення», демонструватиме взаємний вплив культур. Його виконає оркестр Львівської філармонії. Це будуть твори народженого в Україні польського композитора Кароля Шимановського, а також Бориса Лятошинського - симфонічна балада за мотивами поеми «Ґражина» польського поета Адама Міцкевича. І, врешті, Мирослава Скорика. Отже, саме цей взаємний вплив ми й прагнемо показати. А під час цього польсько-українського концерту відбудеться прем’єра твору молодої польської композиторки Ганни Кулєнти у виконанні польського квартету віолончелістів і українського оркестру.
- Участь у цьому фестивалі, в тому числі й безпосередню, візьмуть композитори, яких вже можна сміливо назвати живими класиками. Ви згадали Мирослава Скорика, чий твір можна буде почути у рамках концерту «Polsko-Ukraińskie Inspiracje» - «Польсько-українські джерела натхнення». Сам фестиваль розпочнеться концертом, присвяченим 85-річчю Кшиштофа Пендерецького, безпосередньо в його День народження. А ще однією зіркою, в сяйві якої відбуватиметься фестиваль, буде Арво Пярт – естонський композитор, що йому також за цієї нагоди буде вручено титул доктора honoris causa Музичного університету Фредерика Шопена у Варшаві. Чи можна сказати, що доробок цих авторів становитиме тло, а може і противагу до творчості наймолодшого покоління композиторів нашої частини Європи? А якщо так, то що завдяки такому протиставленню можна буде тут побачити?
- Для нас було дуже важливим представити широкий спектр музики, що народилася в Центральній Європі та чиї автори надихалися кліматом, духовністю й культурою цієї частини Європи. Справді, 23 листопада фестиваль розпочнеться у Національній філармонії у Варшаві концертом з нагоди Дня народження Кшиштофа Пендерецького – найвидатнішого польського композитора сьогодення. Відразу після цього відбудеться монографічний концерт Арво Пярта під назвою «Нове обличчя сучасної духовності», що, як мені здається, добре відображає музичний феномен цього естонського композитора. Це живі класики. І ми їх свідомо протиставили молодшими музикантами. Я вже згадував Вишеградський концерт – це композитори, народжені у 1970-80-ті роки, і, в порівнянні з великими, вони лише на початку свого творчого шляху. Проте, ми постійно докладали зусиль (і, гадаю, нам вдалося), аби це була музика найвищої якості з огляду як на композицію, так і виконання. Ми хотіли, аби це була важлива мистецька подія на найвищому рівні. Натомість, якщо ми хочемо зорганізувати фестиваль, спроможний представити музику Центрально-Східної Європи, то маємо показати композиторів і ХХ століття, і сучасності, у тому числі початківців, аби представити певну спадкоємність.
- Другого дня фестивалю – що, зрештою, виглядає природно цього року – відбудеться концерт, присвячений 100-річчю відновлення польської незалежності, але також і ювілею незалежності низки сусідніх країн.
- Так, фестиваль дебютує 2018 року. Це особливий рік, бо це рік 100-річчя відновлення Польщею своєї незалежності. Але оскільки ми розглядаємо Центральну Європу (і це, як мені здається, випливає з того, що я вже сказав) як горнило культур, що взаємно одна на одну впливають, то, напевно, 1918 і наступні роки призвели до величезного сум’яття в цім горнилі. Чимало країн отримало незалежність, як, наприклад, Польща і тогочасна Чехословаччина. Декотрі – вперше. Були також країни і народи, що робили безуспішні спроби незалежність отримати. У будь-якому разі, цей історичний момент стосувався в цьому регіоні всіх. Отже концерт «На порозі незалежності» не зосереджується на самій лише польській незалежності і представить творчість тогочасних найвидатніших центральноєвропейських композиторів – Джордже Енеску, Кароля Шимановського, Яна Сібеліуса і Бели Бартока. Ми побачимо, як цей момент вплинув на їхню творчість; бачимо, що чимало в їхньому розумінні музики з’явилося саме тоді. А разом з цим, цей концерт становитиме перегляд того, що в тогочасній Європі, напередодні ІІ Світової війни, народжувалося. Наймолодшим з цих творів є Концерт для оркестру Бели Бартока 1943 року, натомість решта походить з початку ХХ століття. Варто додати, що концерт виконуватиметься Національним симфонічним оркестром Польського радіо, який, можливо, є найліпшим симфонічним оркестром Польщі. Диригуватиме Лоуренс Фостер, а солісткою буде японська скрипалька Акіко Суванай. Саме тому, гадаю, ця подія варта особливої рекомендації. Однак, попри її музичну і естетичну цінність, ми хотіли підкреслити значення того історичного моменту для всіх країн регіону.
Захід відбувається, зокрема, під медіа-патронатом Польського радіо.
Квитки на концерти фестивалю вже у продажі.
Антон Марчинський