Гостею ефіру є президент Польського радіо, доктор Барбара Станіславчик-Жила. Вітаємо. Всесвітній день радіо, – це доволі таки нове свято, бо його відзначаємо з 2012 року. Натомість, ми в Польщі маємо своє свято Польського радіо, яке випадає 11 квітня. За даними ООН і ЮНЕСКО, нині 95 відсотків людей у світі слухає радіо, попри той факт, що відбулося так багато технологічних проривів, і попри те, що сьогодні існує так багато різноманітних засобів спілкування.
Барбара Станіславчик-Жила: Так, тому, що радіо, – це спеціальний, специфічний інструмент, це супровідний засіб. Радіо не поглинає увагу так, як телебачення, не вимагає постійної пильності. Радіо можна слухати, коли ми ведемо автомобіль, радіо можна слухати на роботі, тобто скрізь і на різні способи. І сучасність, сучасні технології, які певною мірою стали загрозою для інших медіа, радіо не стосуються, бо тут ідеться лише про форму, яка дозволить нам дійти до слухача. Ця форма нині змінюється, і вона буде змінюватися й надалі, проте зміст залишається без змін.
І дійсно, що стосується форми, вона суттєво змінюється. Існують країни, в яких кількість слухачів, які слухають радіо за посередництвом смартфонів, чи в Інтернеті, така ж, як і тих, що слухають його за посередництвом традиційних радіоприймачів. Але водночас, Інтернет стає, в певному сенсі, конкуренцією, оскільки в Інтернеті кожен може стартувати зі своїм радіо-проектом.
Барбара Станіславчик-Жила: Так, це правда. Проте, тут маємо справу з таким явищем, як інформаційний шум у Всемережі. В Інтернеті існує багато різних форм спілкування, є соціальні мережі, соціальні ЗМІ, які конкурують один з одним, але конкурують також із великими засобами масової інформації. Тим часом, позиція Польського радіо, на цьому доволі таки жорсткому ринку конкуренції є дуже сильною, і надалі зміцнюється. Отже, в цьому випадку, конкуренція стає водночас мобілізуючим фактором, примушує нас розвиватися, докладати більше зусиль, шукати нові шляхи і напрямки, щоб поширити коло наших слухачів. Ми розвиваємо Польське радіо також і на отих нових полях експлуатації, тобто, саме в Інтернеті та за посередництвом мобільних аплікацій. Ось, наприклад, четверта програма Польського радіо перейшла до Інтернету та на платформу ДАБ+, має великий успіх. Отже, – це і є використання сучасних можливостей, щоб донести до слухача наш зміст.
Але в контексті Інтернету є теж проблеми. Про них заявляють не лише радіостанції, але взагалі, користувачі Інтернету, а йдеться про суперечки на тему ефективності Інтернету, його покриття, та того, наприклад, як вимірювати кількість слухачів, та як рахувати гроші з реклами. Бо, що ж виявляється, навіть власники великих порталів з великою кількістю відвідин, нерідко чують від медіа-агентств, що ті надають перевагу традиційним засобам.
Барбара Станіславчик-Жила: Це правда. Методи вимірювання аудиторії радіослухачів надалі традиційні, проте, звичайно, тривають дослідження над цими сучасними методами. Найгірше ситуація виглядає з рекламним ринком. Щоправда, ми, як Польське радіо, не можемо нарікати, бо наш основний слухач використовує в основному традиційні методи, тобто слухає нас у діапазоні ФМ.
Найбільші польські радіомовники, у тому числі Польське радіо, підтримали таку ідею спільної акції направленої до рекламодавців, яка має їх переконати в тому, що радіо – це нині найкращий засіб поширення реклами.
Барбара Станіславчик-Жила: Ця кампанія починається цього року навесні, у квітні. Її мета – розпропагувати радіо як вагомий засіб масової інформації, який залишається живим, важливим, надійним. Про деталі поки говорити надто рано, у кожному разі, кампанія передбачає інтенсивну співпрацю комерційних радіостанцій із нашим Польським радіо, отже, ми будемо співпрацювати, але водночас і суперничати. Позиція Польського радіо на ринку засобів масової інформації в державі дуже сильна. Аудиторія наших радіослухачів постійно зростає. Хоч треба також наголосити на тому, що в нашій роботі є певна складність, оскільки ми виконуємо місію громадського радіо, отже, вимоги щодо нашої роботи – дуже великі. Наші програми мають бути високоякісними, у наших передачах ми маємо обговорювати вагомі, складні питання. Ми маємо теж представляти різноманітні форми, як ось, напркилад, Театр Польського радіо чи радіорепортаж, які з ефіру комерційних радіостанцій просто зникли. Натомість у Польському радіо ці форми є, вони розвиваються. Польське радіо відіграє надзвичайно велику роль у культурному житті наших громадян. І це далеко неправда, що наше суспільство очікує швидкого, малоякісного, будь-якого продукту.
Але на доброякісну продукцію потрібні гроші. І, наприклад, президент Польського телебачення заявив, що у випадку, якщо швидко не буде вирішене питання фінансування публічних ЗМІ, зокрема питання абонементної плати, то телебачення занепаде. А яка ситуація в Польському радіо?
Барбара Станіславчик-Жила: Фінансова ситуація Польського радіо добра, остільки, що ми закрили бюджет з позитивним результатом, причому, водночас, у 2016 році ми запустили нові інвестиції. Ми створили нову інформаційну платформу в ФМ-діапазоні – Польське радіо 24. Ми зробили інвестиції в інфраструктуру Польського радіо, яка була дещо застарілою. Тобто, що стосується фінансової ситуації, нам не загрожує колапс, натомість, якщо брати до уваги перспективу розвитку, враховуючи нинішні потреби, то, звичайно, нам така підтримка потрібна.
Про ситуацію і значення Польського радіо в нашому сьогоденні говорила президент Польського радіо Барбара Станіславчик-Жила.
Л.І.