У середу ввечері у Варшаві відбувається урочистий концерт Другого музичного фестивалю для дітей, молоді й дорослих з вадами слуху «Ślimakowe rytmy» – «Равликові ритми».
У концертному залі Музичного університету ім. Фредерика Шопена у Варшаві виступлять 10 виконавців з усього світу, котрих, окрім любові до музики, об’єднує те, що всі вони мають так звані «равликові» імплантати, завдяки яким вони чують, грають на музичних інструментах і співають. Варто додати, що равликом називають також вушну завитку.
Ініціатором та організатором фестивалю є професор Генрик Скаржинський, що був першим, хто провів у Польщі операцію зі встановлення «равликового» імплантату людині з вадами слуху. Він каже, що фестиваль є виразом вдячності та захоплення сучасними досягненнями науки й медицини:
– Цей фестиваль є, власне, нагодою, аби показати, що і ми в Польщі – у нашому осередку, але також і всі ті, хто лікує людей з вадами слуху, причинилися до демонстрації наукових досягнень, а разом з цим індивідуального успіху кожного з цих пацієнтів.
Голова журі професор Ришард Зімак звернув увагу на величезну працю, котру мали виконати музиканти з такими проблемами зі здоров’ям:
– Адже ключовим є питання про те, скільки тут боротьби з проблемами власного організму, з недочуванням, а скільки – боротьби зі складностями, пов’язаними з опануванням музичного інструменту.
У фестивалі взяло участь понад тридцять виконавців, з-посеред яких у вівторок було відібрано 10 музикантів, що візьмуть участь в урочистому концерті. Це, зокрема, музиканти з України, Китаю, Росії, Італії, Казахстану, Канади та Польщі.
– Є дедалі більше цікавих учасників з усього світу. Не може не радувати присутність польки серед тих, хто виступатиме на нашій сцені. Мені здається, що загальний рівень значно вищий, ніж на першому фестивалі.
Україну представляє Богдан Ляшенко, а Польщу – 14-річна Дарія Владзінська, що вже 7 років має слуховий імплантат та грає на скрипці:
– Я починала гру на скрипці ще до операції. На початку було так, що я грала лише на трьох струнах, а четверту називала такою, що не грає, адже я її не чула. Я була шокована тим, що зробив імплантат. Адже просто зрозуміла, що можу грати все, чого лише душа забажає.
Коли 24 роки тому професор Генрик Скаржинський встановив імплантат цілковито глухій людині, це дозволило спілкуватись із нею, однак зі слуханням музики було вже гірше. Це демонструють спеціальні симуляції.
Говорить доктор Артур Льоренс з Інституту фізіології та патології слуху в Каєтанах:
– Саме як такий шум музику може сприймати людина з імплантатом або така, що не чує.
У наш час завдяки прогресу науки та медицини та дедалі ліпшим слуховим імплантатам цілковито глухі люди або ті, хто має проблеми зі слухом, можуть займатися музикою, – підкреслив професор Генрик Скаржинський:
– Якщо вони можуть грати, можуть зробити щось більше, ніж людина, що тільки-но навчилася слухати й говорити, - це щось, на що варто звернути увагу і це популяризувати.
Адже роль таких виконавців є неоціненною. Зрештою, це важливо не лише для науки та мистецтва, але й для підтримки тих, кого також спіткали подібні проблеми:
– Вони є послами, живими свідченнями того, що сьогодні може зробити людина, котра опинилася, а, власне, народилася вже у дуже скрутній ситуації. Тобто можна мати слух, розвинути мову, а на додаток присвятити себе власним мистецьким захопленням.
Урочистий концерт в рамках фестивалю відбувається за участі Оркестру Польського радіо під дириґуванням Кшесіміра Дембського та Хору Варшавської політехніки. Фестиваль триває від 11 до 14 липня і завершиться науковою конференцією під назвою «Слухові імплантати і музика»
IAR/festiwal.ifps.org.pl/А.М.