У варшавському Музеї карикатури відбулося нагородження лауреатів міжнародного конкурсу робіт про польську столицю. Обидва українські учасники конкурсу, кияни, домоглися успіху і стали переможцями. Перший міжнародний конкурс варшавський Музей карикатури, якому вже виповнилося 35 років, провів минулого року з тематикою Євро-2012. Серед нагороджених митців були українці Володимир Казаневський та Олексій Кустовський.
Цього ж року у конкурсі «Варшава і Варшавка» взяло участь 109 авторів з 27 країн світу, і знову – успіх.
Художник, карикатурист Олексій Кустовський з газети «Голос України» отримав другу нагороду за роботу «Дерево Варшава». Він зобразив післявоєнне відродження і розквіт польської столиці...
Світової слави майстер карикатури, киянин Володимир Казаневський Гран-прі міжнародного конкурсу отримав за малюнок «Варшава». Він показав чотири постаті варшав’янина, в якого на куртці, на футболці, на тілі і навіть у серці, на рентгені, зображено символ польської столиці – сиренку, тобто русалку з мечем. Раніше Володимир Казаневський на Варшаву взагалі не дуже звертав увагу, оскільки здебільшого бачив її з потягу, який мчав на Захід. Але минулого року, у зв’язку з участю у конкурсі карикатур про Євро-2012, ситуація змінилася:
– Я зазвичай не малюю спеціально на конкурси, на задану тематику і завжди використовую ті малюнки, які народжуються у вільній творчості. Але я настільки закохався у Варшаву, що мені захотілося малювати. І справді, так як я сказав під час церемонії нагородження, якщо зробити рентгенівський знімок мого серця, то там можна побачити відбиток двох міст – мого улюбленого Києва і Варшави. Тому малюнок створювався легко й просто – на ньому я зобразив свої відчуття і враження від польської столиці.
Чисте, гарне місто, його дух дуже приємний. Особливо це відчувається після Києва, адже у нас брудно і погані дороги, та й люди мало усміхаються, – каже співрозмовник.
Володимир Казаневський публікує свою сатиру у Швейцарії, Франції, він отримує нагороди на міжнародних конкурсах, а часом і сам оцінює майстерність інших карикатуристів:
– В Україні я працюю у двох виданнях – журналі «Країна» та «Газеті по-українськи». Це опозиційні видання, мені там надається повна свобода творчості, без цензури. Тобто все, що я малюю, відразу йде до друку, про таке митець може лише мріяти. Чудові карикатурні роботи друкує журнал «Український тиждень». Взагалі система української журналістської практики дещо деформувалася після радянських часів і набула таких самих рис, що й на Заході, – каже Володимир Казаневський.
Колись, у період радянської України, народна Польща була для української інтелігенції своєрідним вікном на Захід:
– В Польщі отримати нагороду дуже складно, бо тут чудові художники-карикатуристи. У радянські часи становлення української та й російської карикатури відбувалося також через те, що ми мали доступ до журналу «Szpilki», який вільно продавася в кіосках. А що там діється з карикатурою на Заході, ми взагалі не знали. Карикатури журналів «Перець» чи «Крокодил» нас мало цікавили. Тому нам вдвічі приємніше, що ми отримуємо нагороди у Польщі, – каже Володимир Казаневський.
Під час урочистого вручення нагород Володимир Казаневський, зокрема, сказав, що в Україні ще немає подібного музею, музею карикатури.
Директор Музею карикатури Зиґмунт Зарадкєвич сказав по секрету, що темою наступного конкурсу, через рік, будуть бджоли:
– Можливо, наступного року нам вдасться організувати конкурс про бджоли і мед. Це дуже важлива і актуальна тема, адже, як сказав, здається, Ейнштейн, коли загинуть бджоли, то людськість без них проіснує лише п’ять років. Тема бджіл й меду, бджільництва дуже широка, взяти хоча б трутнів, які також належать до цього бджолиного світу. Можна чоловіків показати як трутнів, а жінок – як працьовитих бджілок. Думаю, це досить творча, екологічна тема, – каже Зиґмунт Зарадкєвич.
А як так сталося, що українці так гарно намалювали Варшаву, кажуть, що її полюбили:
– Так, кажуть, що закохалися. Думаю, що Олексій Кустовський полюбив її тому, що колись я його привіз сюди з конкурсу із Зеленої Гори, допоміг йому тут, посадив на потяг. Так, що він вже тоді трішки побачив Варшаву.
А Володимир Казаневський любить Варшаву, бо це не перша його нагорода на конкурсах карикатури: минулого року – перша нагорода, цього разу вже Гран-прі. Тому він має за що кохати Варшаву, та й малюнок зробив він пречудовий, – наголошує Зиґмунт Зарадкевич.
А чи українські карикатуристи подолають наступну, бджолину тематику?
У відповідь директор варшавського Музею карикатури сказав, що це майстри різносторонні і дуже талановиті, вони справляться з завданням.
А Володимир Казаневський та Олексій Кустовський, почувши про тематику бджіл та трутнів, справді зраділи і таємничо усміхнулися.
В. П.