Цю передачу ми розпочали сигналом, який щодня опівдні лунає з ренесансної ратуші на сандомирській площі Ринок. Бо нині запрошуємо до Сандомира (польською мовою його назва це Sandomierz), невеликого містечка у Свентокшиському воєводстві. Запрошуємо невипадково — бо хоч у ньому лише 20 тисяч жителів, то кожного року це місто відвідує приблизно мільйон туристів. Сандомир на туристичному ринку цілком справедливо позиціонує себе як місто королівське — бо є в нього для цього чимало підстав — це, у першу чергу, низка пам'яток архітектури королівської доби середньовіччя і ренесансу. Але є в нього ще й низка інших принад. А ще — воно, на нашу думку, ефективно використовує свій потенціал, великою мірою за допомогою коштів Європейського Союзу. Чому варто відвідати Сандомир, чого можна від нього очікувати, і яким чином воно стало відомим на всю Польщу — про це нині і розповімо.
Даріуш Соха, керівник Відділу культури, промоції, спорту і туризму Управління міста Сандомир:
— Сандомир – це королівське місто — для того, щоб його так його називати, є в нас чимало підстав. Хоч би це, що тут знаходилася резиденція королів Польщі, чого свідченням є крило замку, що збереглося донині (два інших зруйнували шведи у XVII столітті). Замок розбудував король Казимир Великий, який і відбудував місто, спалене татарами. Сьогоднішнє його планування залишилося по суті незмінним з того часу. А в ті часи це було одно з найбільших міст Польщі, магдебурзьке право воно отримало ще 1286 року. Тут був центр князівства, дуже полюбила це місто королева Ядвіґа. Саме з королівського періоду його історії в нас залишилося чимало архітектурних пам'яток. Це ратуша, Опатовська брама (нині з оглядовим майданчиком), монастирі, костели, середньовічний дім відомого літописця Яна Длуґоша, історична житниця, готична базиліка з розписами у візантійсько-руському стилі, які наприкінці XIV століття фундував польсько-литовський король Владислав Яґайло. І багато інших. Дуже важливо, що в центрі зберігся давній архітектурний уклад міста. Таких міст у Польщі не багато.
Можна припускати, що тим, чим Сандомир привертав — та й нині привертає увагу, є його зручне і красиве розташування. Зручне — адже місто постало на перехресті давніх торговельних шляхів, красиве — бо знаходиться на схилі Вісли, на краю Свентокшиських гір, посеред мальовничих пагорбів та ярів.
— Іноді Сандомир називають малим Римом. Тому що він розташований на семи пагорбах — так само як і Рим. Це мальовниче розташування у місці, де закінчуються найстаріші гори Європи, які ми називаємо Перцевими, тому що вони бурого кольору. Навколо міста — дуже урожайна земля, наш регіон — це центр садівництва і городництва, є туристичні маршрути сільського зеленого туризму — Яблуневий і виноградний шляхи. А ще наші фермери виготовляють якісні харчові продукти — вони активно просувають на ринку свої соки, вино, пиво, сири тощо. Є в нас розвинена мережа готелів і гастрономічних закладів, є велодоріжки, які активно розбудовуємо. А ще забув сказати про Віслу, на схилах якої розташований Сандомир. Останніми роками, завдяки євросоюзним коштам ми відновили набережну, є річкова пристань, працює прокат водних велосипедів і байдарок.
Саме за рахунок фінансування ЄС у Сандомирі відновили багато історичних будівель — про що засвідчують відповідні інформаційні таблички на багатьох із них. Зараз проводиться реставрація наступних будівель, ревіталізація площі Ринок і навколишніх кам'яниць, відновлюють історичні парки, створюють, розбудовують чергові туристичні маршрути. Утім, це не все, що притягує туристів до міста.
— Ще є низка заходів, які проводимо протягом року. Я назву лише декілька з них. Це Фестиваль незвичайних фільмів і зустрічей, це Лицарський турнір, Ягайлонський ярмарок, Фестиваль доброго сиру, Фестиваль класичної музики. Наше місто — відоме також як всесвітня столиця смугастого кременю, який уже став національним ювелірним каменем Польщі і який знаходиться виключно в нашому краї. А найбільшу рекламу нам зробив польський серіал Отець Матеуш - про молодого священика, який є не лише добрим душпастирем, але і талановитим детективом. Цей серіал знімають вже 10 років, також у Сандомирі. І оскільки він дуже популярний у Польщі, то і забезпечує нам найкращу рекламу. Багато туристів приїздить насамперед для того, щоб побачити місто отця Матеуша.
Місцевий краєзнавець Збіґнєв Пулавський, який до безтями закоханий у Сандомир, нагадує, що історичні будівлі Сандомира почали рятувати ще в 60-роках минулого століття, оскільки їм загрожував обвал в силу геологічних змін у місцевих лесових ґрунтах. Дуже багато було зроблено і до найбільшої, на його думку, події в історії міста — зустрічі з папою Іваном-Павлом ІІ 1999 року. Та хоч він погоджується з тим, що саме завдяки євросоюзним коштам у Сандомирі вдалося чимало зробити, то й водночас зауважує:
— Але для того, щоб Євросоюз допоміг, потрібна мудрість — саме тут, на місці. Бо щоб вибити кошти, спершу треба написати якісний проект. На мою думку, ці можливості, які надає євросоюзне фінансування, можна було б використати ще краще.
Краще — тобто як? На думку Збіґнєва Пулавського — побудувати тренувальний футбольний стадіон. Тому що місцева команда виступає в третій лізі, а їй просто нема де тренуватися. Отже, туристи — туристами, ревіталізація історичних пам'яток — це дуже добре, але у місцевих жителів теж є свої потреби... Проте, ми впевнені, що Сандомир варто відвідати — щиро заохочуємо з ним ознайомитися. Обов'язково відчуєте в ньому дух доби середньовіччя і відродження — а таких міст у Польщі не так і багато.
Галина Леськів, Наталія Бень і Антон Марчинський