Венеція асоціюється з Марко Поло, звідки походив цей відомий купець та мандрівник. Багато хто пов’язує її з Казановою: відомий італійський авантюрист, мандрівник, шпигун, таємний аґент, математик, банкір, дипломат, алхімік, бібліотекар, музикант, перекладач, юрист, історик, драматург, автор прозових творів та власних спогадів – як він сам про себе писав - Джакомо Джіроламо Казанова народився у Венеції. Інші постаті, які невід’ємно пов’язані з цим містом — Антоніо Вівальді, Тіціан... Стах Перфецький. Поет і гуляка, український патріот і громадянин миру, містик потрапляє до Венеції у книжці “Перверзія”. Звісно, Стах — постать вигадана, але ж чи можна говорити про реальність у період карнавалу?
У студії — Юлія Воллнер, котра Італією займається науково. Наша гостя — італіяністка і журналістка, головна редакторка журналу “Lente”, присвяченого середземноморській, і зокрема – італійській - культурі.
Оскільки ми будемо говорити про відоме місто, яке є ціллю подорожей багатьох людей, то дозвольте почати нашу розмову нетипово. Я не люблю Венецію, тому що тут — вічні натовпи туристів, і треба мати очі на потилиці, щоб впильнувати, врятувати від кишенкарів свій гаманець. Рятувати його треба теж від височезних цін, особливо в так званий «сезон». До сезону, без сумніву, належить місяць, коли у Венеції відбувається карнавал. Венеціанський карнавал, нагадаю, проходить завжди в останній тиждень перед початком Великого посту. Цьогоріч він відбувається саме цими днями. А я не люблю цієї метушні. І що б Ви на це відповіли?
- Я почну від того, що карнавал — це справді не накращий момент для людей, котрі не люблять натовпу, аби відвідати Венецію. Загалом, це не є добрий момент щоб подорожувати до будь-якого італійського міста. Адже на Апеннінському півострові немає міста чи містечка, де не відзначається карнавал. Звісно, можна пошукати менш популярних карнавальних міст. Крім Венеції, карнавал в якій належить до одних з найвідоміших у світі, є з десяток інших міст, де відбуваються не менш цікаві, але менш знані карнавальні забави. Кожне місто може похвалитися якоюсь своєю притаманною рисою чи елементом свята, якого деінде не знайдете.
А які це міста?
- Найбільш знані з тих менш відомих карнавалів — це, зокрема, п’ємонський карнавал у місцевості Івреа. Тут розгортаються славнозвісні битви апельсинами. Кожен з нас їх пам’ятає з інформаційних повідомлень. Я часом собі думаю — цікаво, чи мешканці Івреї мають вдома соковитискалки? В ситуації, коли апельсиновий сік буквально ллється вулицями міста, здається, що немає потреби купувати ще якесь спеціальне обладнання. У місцевості В’яреджо в Тосканії відбувається відома карнавальна хода, в якій беруть участь... ляльки, що представляють відомих політиків, артистів, спортсменів, акторів. Я часто чула такий жарт — якщо хочеш знати, чи ти вже став відомим, селебріті, поїдь до В’яреджо на карнавал і подивися, чи твоя лялька бере участь у ході. Натомість я особисто найбільше люблю відвідувати карнавали на півдні Італії, які своїм корінням сягають ще давніх часів. На кінець карнавалу там завжди спалюють ляльку короля карнавалу — це є символічний перехід від забави, розваг та веселощів до посту. Людям прощаються їхні маленькі грішки, які ті вчинили під час карнавалу, у час вседозволеності. Ці сліди спалюються, і починається від чистого аркушу піст. У цих південних карнавалах дуже чітко простежується межа між забавою та постом. Адже без посту та певної психофізичної дисципліни карнавал втрачає сенс.
Найвідоміший — як Ви сказалали — Венеціанський карнавал. Завдяки ньому потік туристів до Венеції щороку утримується на рівні 20 мільйонів осіб. Венеція — місто за своєю площею менше від Варшави. Левова частка цих двох десятків мільйонів гостей приїжджає до міста саме в період карнавалу. Карнавал, як Ви сказали, це період вседозволеності, який пізніше переходить у піст, період обмеження. У карнавалі бачимо теж переплітання поганської та християнської традицій. В чому це проявляється?
- Ой, це дуже помітне. Сьогодні, коли можемо дивитися карнавальні традиції, обряди в інтернеті, сидячи вдома у кріслі, на власні очі бачимо, як це виглядає. Ми не відчуємо вповні атмосери карнавау, але принаймні можемо насолодити очі феєрією кольорів і форм. Величезною перевагою безпосередньої участі в карнавалах є можливість зрозміння, наскільки густою тканиною є середземноморська культура. Вона виткана з прерізних впливів та культур, ці культури перехрещуються, взаємопроникають одна в одну, вимішуються. У карнавалі цих елементів є дуже багато. Навіть коли подивимося на етимологію слова “карнавал”, зауважимо кілька цікавих справ — більшість з нас повязує це слово з латинським, чи навіть італійським, словосполученням “прощавай м’ясо”. Але я би сказала, що це дещо фольклорна інтерпретація. Крім цього виразу “carne levare”, тобто усувати м’ясо, етимологи вважають, що слово “карнавал” походить від “carus navalis”. Це були такі човни, які на величезних колесах на початку березня люди везли до моря. У свято богині Ізиди ці човни спускалися на воду і таким чином починався сезон судноплавства. Памятаймо, що Апеннінський півострів оточений з усіх боків водою, отже, морський промисел був дуже важливий для Італії. Тому початок березня і відкриття моря — це був дуже важливий момент. Це були кольорові, веселі хороводи, люди переодягалися, співали, веселися.
Ми з Вами говоримо про символіку карнавалу, про етимологію самого слова. Цікаво, чи маски, за якими ховають обличчя учасники Венеціанського карнавалу, мають символіку?
- Так, зичайно. Те, що мені особливо подобається у венеціанському карнавалі - мешканці міста дуже пишаються цими масками, костюмами, які вони роблять власноруч, і які передаються з покоління на покоління. Туристи, котрі приїжджають до Венеції, купують найчастіше маски китайського виробництва, натомість автохтонні мешканці отримуют ці маски у спадок. А тепер подивімося на значення самої маски. З одного боку, маска – це форма втечі, вона нам дозволяє сховатися, стати анонімним, закрити своє обличчя, а з другого — це символічне повернення до свого коріння, до історії своєї родини. Звичайно, маски можуть бути вибагливої форми, вишукані, різномантні - немає обмежень ані щодо форми, ані кольору маски. Очевидно, є маски, які називаємо типово венеціанськими, вони притаманні для карнавалу саме у Венеції. Отже це, наприклад, біла проста маска, яку називають “larva” - від латинського слова що означає “дух”. Ця маска біла і дуже проста у своїй формі. Ця маска становить частину традиційного костюму, який називається “баута”, інші його елементи — трикутний капелюх чорного кольору, чорний плащ-пелерина, цей костюм одягали головно чоловіки. Противагою, чи радше – відповідником - до лярви була маска “moretta”, яку одягали жінки. Це дуже вишукана маска, багато прикрашена. Найчастіше її обтягують чорним матеріалом, оксамитом або атласом, її прикрашають перлами і вишивкою. До моретти дами одягають сукні з глибоким декольте – згідно з модою, яка панувала у 16-17 століттях. Цікавинкою є те, в який спосіб цю маску носять. Отже, її не прив’язують за допомогою стрічкок чи резинки... а тримають зубами. Отже, маска має такий маленький ґудзичок, який жінки тримають зубами.
Це дуже важко технічно виконати.
- Так, це важко виконати технічно, а теж означає, що тримаючи «моретту» немає жодної можливості говорити. І такі дами є мовчазними і таємничими.
Чи крім масок, з якими ми асоціюємо Веенцію, на карнавалі можемо побачити інші елементи, притаманні для міста та регіону Венето? Наприклад, славнозвісне муранське скло чи буранське мереживо?
- Ці елементи доступні увесь рік. Натомість, справді, Венеція цей свій «венеціанський характер» експлуатує під час карнавалу дуже охоче. Тим паче нині, коли місто перетворюється на машину для заробляння грошей. Тож згадаймо про ці найяскравіші елементи карнавалу, які одночасно є символами Венеції – тобто політ Ангела, і згодом – політ Орла. Карнавал завершується тим, що на кампанілу собору святого Марка втягується прапор із зображенням крилатого лева, символа Венеції. Звісно, під час цієї врочистості звучить гімн Венеції. Мешканці міста, як я вже згадувала, активно включаються у карнавал. А дійство, це свято, відбувається всюди, у кожні найменшій вуличці зустрінемо переодягнених людей у масках... І цим Венеція відрізняється від інших італійських міст, де карнавал відбувається на головній площі міста. Тут, натомість, через винятковий урбаністичних характер Венеції, її розташування, свято розтікається по всьому місту.
Про Венеціанський карнавал написано чимало. Місто у момент цього феєричного і фривольного свята з’явилося у багатьох кінострічках... Згадати тут можна хоча б «Казино Рояль» чи фільми Лукіно Вісконті... Чи маєте свій улюблений кінопортрет Венеції?
- Я не ризикну вказувати свою улюблену кінострічку ані з-посеред згаданих вами, ані якісь інші... Хтось сказав, що кожен з нас має таку Італію, на яку заслужив. Гадаю, що так само – з Венецією, без якої Італії як такої не існує. Отже, скажу так – кожен має таку Венецію, на яку заслужив, і цю Венецію ми повинні створити собі самі. Моєю улюбленою Венецією і моїм улюбленим кінофільмом про це місто є мої спогади.
Polskie Radio24/Яна Стемпнєвич