Як показують статистичні дані, цього року загалом туристичний рік буде також вдалим. Але цього сезону на популярність вітчизняного туризму найбільше вплинуть дві речі – погода, яка вже показує свої примхи, та ціни, що вже встигли непогано підскочити. Як на західних відпочивальників, польські ціни на Балтиці не зовсім високі, але для місцевих вони, звичайно ж, уже не такі привабливі.
Менеджер напрямку туризму і рекреації Вищої банківської школи в Ґдині Домініка Чеховська каже інформагентству Newseria, що минулого року все сприяло дуже вдалому сезону: більше зацікавлення польською Балтикою з боку іноземних туристів, високий курс євровалюти та геополітична ситуація з міграційною кризою і терористичною загрозою у всій Європі:
«Цей рік обіцяє бути вже не таким рекордним. Через те, що почуття небезпеки, яке раніше сприяло відвідинам саме наших, балтійських пляжів, цього року дещо послабилося і тому у цьому сезоні найбільш відповідальною за кількість відпочивальників буде погода. А минулого року, якщо говорити про місцевості Триміста – Сопот, Ґданськ, Ґдиня, погода туристів, як то кажуть, підманула-підвела.
Якщо цього року погода буде дуже доброю, то туристи відразу ж прибудуть і заповнять готелі, ресторани, пляжі, крамниці, різноманітні послуги тощо».
Минулого року один з готелів у Ґданську продемонстрував, так би мовити, вищий пілотаж, адже коефіцієнт заповнюваності номерів сягнув у ньому 104%! Тобто, готель продав більше ліжкомісць, ніж мав:
«На сьогодні середнє завантаження, у порівнянні з минулим роком, у Сопоті на 20% менше. Тобто, минулого року у Сопоті було майже 90% наповнення готелів, – нині до 60%. У Ґданську подібна ситуація – минулого літа туристів у місцях відпочинку було близько 80%, а цього року, на початку літа, – нецілих 60. Така ж ситуація у готелях, керівники яких стверджують, що цього літа наповненість готельних номерів помітно нижча».
Експерти звертають увагу на значне зростання цін останніх сезонів у сфері HoReCa (індустрія гостинності – громадське харчування та готельне господарство):
«Потрібно відповісти на питання звідки беруться актуальні ціни послуг HoReCa. Вони наслідок високої, рекордної заповненості готелів, попиту на турпослуги у Польщі і, перш за все, з боку закордонних туристів. Вони ж платять більше, вони можуть собі це дозволити. І тут відбувається змішування цільових туристів – польських відпочивальників, зі своїм скромнішим гаманцем, із закордонними.
З одного боку, я розумію власників туристичних підприємств, які прагнуть збити на цьому вершки, тобто заробити на туристах, – це ясно. Але, якщо говорити про гостей, то треба було б подумати, що буде через кілька років.
Бо якщо наші, польські туристи навчаться користуватися туристичними послугами за кордоном, адже у нас занадто дорого, – то сюди вони вже не повернуться. Вони будуть відпочивати там, де є гарантія доброї погоди, – в Хорватії чи в Іспанії, а не в Польщі. Шкода».
Та все ж, менеджер напрямку туризму і рекреації Вищої банківської школи в Ґдині Домініка Чеховська як експерт розуміє і представників сфери HoReCa, які також повинні заробляти під час гарячого для них періоду літніх канікул:
«Щоправда, з другого боку, – наголошую, – я також розумію власників, наприклад, ресторанів, де тиждень тому, в суботу, не було можливості забронювати столик у суботній вечір, – практично, усі ресторани були заповнені, вільних місць не було.
У ситуації, коли маємо чіткі показники попиту і пропозиції, – ціна, звичайно ж, підвищується. Відпочинок у нас вигідний для закордонних туристів, але менш вигідний для своїх, польських відпочивальників. Шкода, що так діється, адже прибуває нова цільова група польських туристів, які використовують урядову програму допомоги для сімей з дітьми «Родина 500+», які раніше ніколи не подорожували, бо не мали на це коштів. А тепер вони вже можуть побувати й над морем і було б добре, якби їх дещо повчити, як проводити відпустку на польському узбережжі».
Як, так би мовити, допоміг заповненню польського балтійського узбережжя отой чинник постійної терористичної загрози, – так було, наприклад, минулого року?
«Це психологічний чинник почуття загрози, який у два з половиною рази більше впливає на прийняття рішень, ніж прагматична користь. Якщо минулого року було таке сильне відчуття загрози, що ціновий чинник у відпочивальників автоматично був дещо відключеним, то зараз, коли вже трішки все заспокоїлося, ці аспекти ніби вирівнялися. Тому сьогодні ціна, коли приймають рішення щодо використання даного туристичного продукту, відіграє важливішу роль.
Скажу так – якщо ми не маємо сонячної погоди, яка минулого сезону, на жаль, підвела того, хто тоді приїхав на море і провів час не так вдало як хотілося, – цього разу він сюди навряд чи повернеться».
А як Ви ставитеся до соціальної відповідальності організаторів туристичних заходів, людям інколи доводиться 5–6 годин стояти в черзі в Закопаному чи в Сопоті. Наскільки це вина організаторів, що можна з цим подіяти і який висновок мають зробити відпочивальники?
«Ми тут розмовляємо на дуже широку тему, якою є соціальна відповідальність туристичного продукту. Зараз нам йдеться про туристичні підприємства, про власників туристичних розважальних атракціонів.
Те, що гість приїжджає на маївку до найбільшого і найвідомішого озера у Татрах, що розташоване в польській частині цих гір, Морського ока і дуже хоче його побачити, то він не винний у тому, що стоїть там 5 чи 6 годин у черзі. Він просто, доїжджаючи до озера з метою запаркувати авто, повинен отримати інформацію, що його тут чекає 5–6-годинна черга».
Цього сезону у ЗМІ постійно ще з весни пишуть про те, що в економіці у літній період не вистачатиме працівників, це ж стосується також і туристичної сфери – чи не так?
«Сьогодні найбільша проблема польського туризму – працевлаштування. Можна передбачати, що цього сезону не вистачатиме людей. І тут вже навіть ті, хто приїжджає попрацювати з України чи Білорусі, не врятують ситуацію. Ми бачимо, що сезонність призводить до того, що ми хочемо дуже швидко знайти працівника і вже починається конкурентна боротьба між туристичними об’єктами, – у випадку нашої Вищої банківської школи в Ґдині – за студента і за працівника.
Вже доходить до того, що ми отримуємо пропозицію оформити нашого студента на робоче місце офіціанта навіть за 30 злотих (7 євро) за годину. Це вже дійсно дуже високі ставки.
Я вчора отримала мейла від одного з туристичних об’єктів терміново допомогти йому у пошуку 17 осіб».
А що це означає для напрямків, пов’язаних з туристичною освітою?
«Ми маємо рекордний набір абітурієнтів. Змінився підхід до працівника у сфері туризму. Цьому треба радіти, адже це означає, що професія в пошані, набувають значення компетентність і майстерність у цій професії. І, що найголовніше, – можна дуже добре заробляти. Так, що майбутнє, якщо говорити про навчання і про пошук працівників у туризмі, виглядає досить кольоровим».
Дослідження Польської туристичної організації показують, що 95% вітчизняних туристів задоволені туристичними виїздами країною, позитивно перебування у Польщі оцінюють і 86% прибулих на відпочинок з-за кордону, більшість з яких хотіли б повернутися до країни над Віслою.
Цікаво, що серед іноземців, які відпочивають влітку на польському, дещо, звичайно ж, холодному Балтійському морі найбільше сусідів з Німеччини, а також з Данії, Швеції, Великої Британії та України. А крім головного контингенту іноземних відпочивальників на пляжах Колобжеґа, Ґдині, Ґданська, Сопоту, Пуцька, Свіноустя, Леби чи Гельського півострова можна зустріти також чехів, італійців, турків, росіян, іспанців та французів.
А досвідчені туристи нагадують – якщо треба і добре відпочити, і грошики зекономити, то найкраще знайти житло дещо далі від моря – воно, як і харчування, може бути удвічі дешевшим, а до пляжів можна доїжджати. Тим більше, що велодоріжок набудували вже чимало та й погода інколи не заохочує перебувати саме на пляжі, – головне чисте повітря, прогулянки, природа та хвойні ліси. Правильно?
В.П.