Хоча Україна не така популярна серед польських туристів, як скажімо, Болгарія, Хорватія чи Грузія, але щороку сотні тисяч поляків, все ж таки, відвідують країну над Дніпром. Більшість, звичайно, перш за все, їдуть в Україну туди, де залишилися сліди польськості – Волинь, Галичина, Поділля, але чисто ностальгічний туризм з часом стає менш популярною, а поляки відкривають для себе Центральну, Східну та Південну Україну.
Редактор нового журналу «7 Dni Puls Tygodnia», що з вересня виходить у Варшаві, Катажина Стемпєнь каже, що недавно вона вперше побувала в Україні і що її чудова подорож тривала три тижні:
- Раніше я більше подорожувала на Захід, але одного разу я відкрила для себе таке польське турбюро, яке спеціалізується на організації виїздів у східному напрямку. Ми подорожували потягами, проїхали майже усю Україну і ці враження дійсно незабутні, - каже Катажина Стемпєнь.
Але ж, країна над Дніпром у всіляких рейтингах заможності чи модерності посідає останні місця в Європі. Що, у порівнянні із Заходом, було цікавим і захоплюючим для польської туристки?
- Це правда, але, перш за все, - люди, відкритість, гостинність людей. Наприклад, коли я ходила на базар за покупками, то відразу ж, між мною та продавцем, нав’язувався контакт. Я хоча й не дуже розумію українську чи російську, але ми могли легко домовитися. З однією пані я навіть встигла подружитися, вона розповідала мені різні історії зі свого перебування у Польщі, бо вона часто проводила над польським морем відпустки. Продавець розповідала мені українською, але дуже повільно, бо намагалася, щоб я все зрозуміла.
Мені дуже близька така відкритість, гостинність і також кухня! Українська кухня мені дуже смакує, - каже Катажина Стемпєнь.
Виявляється український смак наша співрозмовниця найкраще зрозуміла саме у Криму, в Заозерному, під Євпаторією:
- Ми ходили до сусіда-господаря, українця. Він щодня готував нам щось новеньке і намагався показати різні страви української кухні, - усе це мені подобалося і дуже смакувало. Крім цього, ще були чудові морепродукти, але найкраще – це чебуреки! Я так їх полюбила, що вже шукала їх у Варшаві, кажуть, що ці українські кримсько-татарські чебуреки роблять у ресторані однойменної назви, треба буде це перевірити. Я колись була на Балканах, там продають бурек - смачний м'ясний пиріг, він також з м’ясом, але це інша страва, вона й робиться інакше. Хоча у польських довідниках чебуреки і бурек часто порівнюють, проте останній не такий смачний як чебуреки, - каже Катажина Стемпєнь.
Зазвичай, туристи потрапляють в Україну чи літаками, чи автобусами та автомобілями, а Ви подорожували саме потягами, певно щоб відчути атмосферу країни?
- Властиво йшлося про те, щоб якнайбільше побачити, якби полетіли у Крим літаком, то ми б не пережили усі ті пригоди, які мали в дорозі. З Варшави ми поїхали до Перемишля, звідти бусиком до Львова, де провели два дні і потім нічним потягом добиралися до Києва. На жаль, там були лише день і відразу ж нічним потягом помчали до Євпаторії.
Це були не Гюндаї, а якісь старі вагони, де вікна не хотіли відкриватися, - каже Катажина Стемпєнь.
Це розмова з молодою журналісткою молодого польського тижневика «7 Dni Puls Tygodnia» Катажиною Стемпєнь, яка вперше побачила Україну.
Треба визнати, що не всі польські туристи помічають різнородність України, її розмаїття культур, релігій, мов, традицій, архітектури та й і тієж кухні. Але, Катажині вдалося усе це помітити і описати у журналі:
- Ми, перш за все, мали екскурсовода, у нас у Криму була пані, яка мала польське походження, вона володіє польською, народилася в Україні, вона показала нам увесь Крим. Нас супроводжував також польський екскурсовод, який багато цікавого розповів. Та й сама я мала путівник, тому побачили і дізналися багато.
Під час усієї подорожі ми відчували ту різнорідність, навіть коли ми були у Євпаторії, то відвідали караїмську дільницю і багато цікавого довідалися про півострів і його мешканців, - каже Катажина Стемпєнь.
Інколи “неповторні враження” на закордонних туристах в Україні справляють відвідини звичайних туалетів. Не обійшлося й цього разу, коли половина групи Катажини мала якісь проблеми зі шлунком, тому довелося трохи імпровізувати і користуватися громадськими туалетами в Одесі: бруд, відсутність перегородок і дірка у підлозі.
Але, це було не головним:
- Мені нічого не бракувало, може тому, що коли я їду пізнавати якусь країну, - у даному випадку Україну, то я ніколи не налаштовую себе на те, що буде так, як у Польщі. Бо якби я хотіла мати те саме, то я б просто залишилася в Польщі. Я їду пізнати іншу культури, інші звичаї, інших людей і не було таких речей, на які я б нарікала. У Криму, щоправда, інколи не було води, але мені здається, що то просто сам господар нервував, що ми її забагато витрачаємо і інколи її перекривав, тому пару разів наші колеги виходили з ванни з намиленою головою. Але, я це більше сприймала як туристичні цікавинки, ніж незручність, - каже співрозмовниця.
Катажина Стемпєнь після знайомства з Україною хотіла б ще раз приїхати, але цього разу:
- Я б хотіла більше часу провести у Львові, Києві та Одесі, бо на жаль, ми два тижні були в Криму, а у цих містах день-два, - це замало. Ми не встигли нічого більше побачити, тим паче, що Львів тоді був розкопаний – повсюди щось будували і ремонтували. Тому Львів мені не дуже сподобався, а Київ – навпаки, чудове місто. А ось моїй приятельці страшенно сподобався Львів, а Київ, – навпаки. Зрозуміло, що це дещо суб’єктивні відчуття, - каже Катажина Стемпєнь.
І останнє, традиційне запитання – море чи гори?
- Я дуже люблю і море і гори, тому так чудово почувала себе, наприклад, у Ялті. Так само мені до вподоби в іспанській Ґранаді, - година автомобільної подорожі і Ти купаєшся в морі, година у протилежний бік, і Ти можеш кататися на лижах. Дуже люблю ходити у горах, але й відпочивати біля моря - також.
А в Україну хочу поїхати вдруге не тільки заради гір чи моря, а й заради кухні! Просто є такі місця на світі, де людина почуває себе добре, мені в Україні було саме так.
Я також не дуже люблю великі міста, метрополії занадто тиснуть, там можна просто побувати, відвідати і все. Подобаються невеликі місцевості і може ще й через це мені так «смакувала» Україна, - каже Катажина Стемпєнь.
“Ще пару років тому Україна асоціювалася полякам здебільшого з Кримськими сонетами Адама Міцкевича та Львовом. Одна подорож змінила все”, - пише наша співрозмовниця у статті “Український мікрокосмос”.
Володимир Прядко