Ми вже побували у польських хрестоноських замках міст Мальборк, Торунь, Ольштин, Решель, Кентшин і Рин.
А сьогодні час змінити наш маршрут і з Вармінсько-Мазурського воєводства, де колись хрестоносці набудували багато замків, переїхати дещо південніше і західніше – до Куявсько-Поморського воєводства, де у сиву давнину фактично проходив кордон між Польщею та Тевтонським орденом.
Тут нас чекає спеціаліст з організаційних питань замку Ґолюб-Добжинь (Golub-Dobrzyń) Даріуш Дея, який каже, що такого типу об’єктів у них менше:
– На нашій території це виглядало таким чином, що частина з них – це просто руїни херстоноських замків. Наш замок – це, можна сказати, похрестоноський замок, бо хрестоносці збудували його на зламі 13–14 століть, але після тринадцятилітньої війни він став установою польських старост, тобто службовців, протягом віків його багато разів перебудовували.
Але, Ваш замок славиться на всю Європу!
– Перш за все, у зв’язку з організацією лицарського турніру. Вже 37 років, як сучасна лицарська традиція фактично зароджувалася у Ґолюбі-Добжині. Адже наш турнір 1977 року став першим сучасним лицарським турніром.
Наш замок здобув визнання в Польщі, Європі і в Україні, адже в лицарських турнірах беруть участь також і гості з України. У реконструктивних іграх вони виконують, наприклад, роль козаків: чудові вершники, загартовані лицарі. Наш турнір зазвичай відбувається на початку липня.
Козацькі лицарі також беруть участь у літніх турнірах
Але, це ж нелегка справа – прийняти сотні польських і закордонних лицарів, забезпечити їх житлом, нагодувати, організувати, заплатити і так далі!?
– Протягом років це все так змінюється! Колись ці турніри були невеличкими і більшість лицарів просто мали таке хобі чи просто захоплювалися лицарством і сприймали це як гру, як забаву. Але сьогодні це вже часто професія, до нас приїжджають професіонали історичних реконструкцій найвищого рівня. А це вже пов’язане з коштами утримання коня чи спорядження, яке також не з дешевих.
У рамках конкуренції ми мусимо пропонувати різноманітні нові елементи, які приваблять туристів і гостей до замку.
Може, Ви маєте якогось солідного бізнес-партнера?
– Ні, наша робота базується на співпраці з самоврядними структурами, це зокрема Маршалковське воєводське управління. Там добачають і доцінюють те, що лицарський турнір – це своєрідний бренд нашого Куявсько-Поморського воєводства, вони дофінансовують це свято.
Скільки хрестоноських замків у Вашому воєводстві?
– На це не можна відповісти просто так. Існують руїни замків, які просто невідомі. Наприклад, у місцевості Покшивно (Pokrzywno) неподалік Ґрудзьондза (Grudziądz). Неподалік від нас є також руїна замку в Радзині-Хелмінському (Radzyń Chełmiński) – це чудова будівля, готичний об’єкт, він абсолютно не подібний до нашого замку.
Як я казав, наш замок відбудований, його багато разів перебудовували і як об’єкт він вже давно функціонує, з 50–60-х років.
А часто буває так, що руїни замку стоять собі десь на узбіччі і, на жаль, розпадаються. Дуже нелегко знайти кошти, аби такий об’єкт пристосувати до будь-якої діяльності.
Ваш замок не у приватних руках?
– Ні, наш замок є власністю держмайна, але він у довічному користуванні відділення PTTK, тобто – Польського туристично-краєзнавчого товариства. У нашому статуті записані не тільки краєзнавство і туристика, а й низка громадських обов’язків.
Взагалі ми тут можемо говорити про своєрідний феномен, адже замок діє вже багато років, на його базі проводиться широка, у тому числі й комерційна діяльність.
Ми увесь другий поверх використовуємо для нічлігів. Зараз ми починаємо реставраторську роботу, завдяки якій підвищимо стандарт гостевих кімнат. Це певна частина нашого річного прибутку. Можна сказати, що завдяки прибутку з туристичного руху ми проводимо широку діяльність і утримуємо нашу пам’ятку. Крім цього, у замку є музей – також важлива частка нашої діяльності.
Як довго триває сезон – круглий рік?
– Звичайно, що ні. Ми ділимо рік на три періоди: так званий високий сезон (червень, липень, серпень), період весни та осені, коли туристичний рух існує, так як зараз, але він дуже обмежений, а найскладніший для нас час – грудень, січень, лютий, коли життя у замку ніби завмирає. У цей період туристів у нас дуже мало, але ми тоді займаємося підготовкою до чергового сезону.
У Ґолюбі-Добжині лицарі часто зі своїми кіньми, зі своїм спорядженням
Хрестоноський замок у Ґолубі-Добжині. Сюди найбільше туристів прибуває саме з Польщі.
– Безумовно, здебільшого приїжджають з Мазовєцького, Поморського і нашого, Куявсько-Поморського воєводств. З-за кордону туристів у нас небагато, якщо приїжджають, то здебільшого німці. Взагалі-то ми вирішили попрацювати над тим, щоб до нас побільше туристів приїжджали з-за кордону.
«Замок у Ґолюбі-Добжині нині переживає ненайкращі часи», – наголошує спеціаліст з організаційних питань замку Даріуш Дея.
– ЗМІ в черговий раз оголошують наступний етап кризи, туристичний рух переживає певне падіння... Ми повинні опрацювати чергову нову ідею, для того, щоб залучити нових клієнтів. Це допоможе нам утримати славу нашого замку і, таким чином, у майбутньому ми зможемо діяти краще.
Від польської столиці до Ґолюба-Добжиня 165 кілометрів – це безпосередньо, а їдучи авто, необхідно подолати 180 км за 2 години 49 хвилин.
– Замок фактично розташований у Центральній Польщі, неподалік міста Торунь (Toruń). До нього можна доїхати автомобілем, потягом чи автобусом і потім 40 км. на схід, до Ґолюба-Добжиня. Неподалік від нас, поки що не на повну потужність, діє автострада А–1 з півдня на північ Польщі.
Турист, який до нас приїде, може переночувати, є ресторан. У нас солідний центр верхової їзди, він, звичайно ж, пов’язаний з організацією Лицарського турніру і називається «Школа лицарів». Наші гості беруть уроки їзди під наглядом професійних кіннотників.
А крім цього, з нашого замку можна здійснити поїздку до того ж Торуня, – міста багатьох пречудових пам’яток. Поруч є також Шопенівський центр в містечку Шафарня (Szafarnia), цікаве місто Бродниця (Brodnica), а вже трішки далі починається озерний край Вармія й Мазури, де чергові замки хрестоносців.
І хто знає, може наступного разу ми знову повернемося до цієї країни старовинних замків лицарів-хрестоносців. Там є що побачити!
Володимир Прядко