З 3 по 5 лютого у столиці німецької землі Баварія відбулася 48-ма Мюнхенська конференція з безпеки. Це престижний міжнародний форум, учасниками якого є лідери держав Північно-Атлантичного Альянсу, представники Росії, Китаю, Індії та інших впливових гравців на міжнародній арені, а також політологи та журналісти. На конференції традиційно обговорюються ключові питання міжнародної співпраці у справі захисту безпеки в різних регіонах світу. Рішення учасників конференції не є обов’язковими, проте вони істотно впливають на світову політику.
Провідними темами цьогорічної зустрічі стали наслідки подій «арабської весни», обмеження військових витрат країн НАТО то переговори з Росією у справі розбудови європейської системи протиракетної оборони, яку скорочено називають ЄВРО ПРО. Польщу в Мюнхені представляли президент Броніслав Коморовський, міністр закордонних справ Радослав Сікорський та міністр оборони Томаш Сємоняк. Останній визнав найбільш важливою темою зустрічі плановане зменшення американської військової присутності в Європі та її зростання в інших регіонах:
- Ситуація з безпекою в світі: Афганістан, що далі з Північною Кореєю, іранське питання. Розмови будуть вестися й навколо останніх подій в Північній Африці, між іншим лівійської операції.
Президент Броніслав Коморовський у своєму виступі говорив про потребу створення нової загальноєвропейської оборонної стратегії. На його думку, Європейський Союз має взяти на себе більшу відповідальність за свою долю:
- Я переконаний, що вже настав час, коли ЄС вже повністю може взяти на себе відповідальність за безпеку в Європі та сусідніх регіонах. У синергічній співпраці зі Сполученими Штатами, з іншими країнами НАТО, але також з Росією та іншими державами Східної Європи.
Президент Польщі нагадав присутнім, що США планують скоротити свій військовий контингент в Європі та збільшити присутність в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. Адже нещодавно було оголошено, що 2500 солдатів Пентагону будуть розміщені на Півночі Австралії:
- Американська партнери, на мою думку, вже сказали нам дуже важливу річ: Європо, візьмися за поважнішу зброю. Це значить, що зараз Євросоюз мусить перейти від декларацій до дій.
На панелі, присвяченій будівництву спільної євроатлантичної системи безпеки, разом з польським президентом виступали американський держсекретар Гіларі Клінтон, шеф НАТО Андерс Фог Расмуссен та російський міністр закордонних справ Сергій Лавров. Росія традиційно занепокоєна ініціативою США розмістити у Європі, зокрема на території країн колишнього соцтабору системи протиракетної оборони. У 2009 році, коли Джорж Буш заповів можливість розміщення елементів ПРО на території Польщі та Чехії, Росія відреагувала дуже гостро. Голова конференції німець Вольфганг Ішингер закликав Захід збільшити зусилля у налагодженні співпраці з Москвою. Чи існує на даний момент шанс побудувати ЄВРО ПРО та яка роль у цьому процесі буде відводитися Росії ми запитали у експерта з Києва, кандидата політичних наук Євгена Магди:
- Тема протиракетної оборони є доволі довгограючою. Вона в більшій мірі є предметом протистояння між Російською Федерацією та Сполученими Штатами. США намагаються довести, що ті елементи ПРО, які вони збираються розмістити у Європі, і навіть в Євразії, будуть спрямовані проти таких «нестабільних держав» як Іран та Північна Корея. РФ зі свого боку вважає, що ці установки ПРО будуть скеровані насамперед проти неї, що обмежуватиме її ядерний потенціал. Істина, як завжди, є десь посередині: Лавров та Клінтон обмінялися репліками на цю тему, проте жодного істотного прориву на Мюнхенській конференції не відбулося.
На думку експерта, у Мюнхені Лавров та Клінтон обмінялися репліками на тему, як вони бачать нову систему безпеки у Європі, але це жодним чином не змінює тієї ситуації, яка існує у регіоні протягом останніх 2-3 років. Це не дивно – у 2012-у році Росію та США чекають президентські вибори, тому різких заяв найближчим часом жодно зі сторін робити не буде. Це, однак, не завадить Сполученим Штатам і далі скорочувати свою присутність в Європі:
- Все-таки Сполучені Штати не скидають з шальок терезів той факт, що Європейський Союз є їх економічним конкурентом. Вони гнучко, хоч і дещо асиметрично, реагують на ту економічну кризу, яку зараз переживає Євроспільнота. Я думаю, що США перебазовують свої війська, аби мати можливість відповідати на більш актуальні виклики сучасності. Загроза світового тероризму – номер один у рейтингу Пентагону – може походити більшою мірою з Азіатсько-Тихоокеанського регіону та Близького Сходу.
Експерт вважає, що запрошенню Росії спільно будуватви систему ЄВРО ПРО перешкоджають сумніви західних країн у щирості намірів їх східних партнерів. Натомість, рано говорити про згортання програми розміщення американських систем протиракетної оборони у Польщі та Чехії – на думку Євгена Магди, вірогідна перемога на наступних президентських виборах у Росії Владіміра Путіна може підштовхнути Прагу та Варшаву до міцнішої співпраці з США у військовій сфері.
Поки що Вольфганг Ішингер закликав європейські країни скоротити свої військові бюджети, а Європейський Союз діяти в напрямку уніфікації мілітарної сфери. На його думку, ситуація, коли військове керівництво країн ЄС навчається у 27 різних військових академіях, а армії використовуютьь різні типи озброєння, під час економічної кризи є особливо недоречною. Отже, цілком можливо, що слідом за уніфікацією фінансової системи Євросоюз очікує більша централізація оборонних проектів.
О. Б.