Аляксандр Лукашенка помилував двох політичних в’язнів – Андрея Саннікава і Дзмітрія Бандаренка. «Чи це спроба пом’якшити конфлікт з Європейським Союзом?» – питає на своїх шпальтах «Gazeta Wyborcza».
Саннікав, головний суперник Лукашенка на останніх виборах, який після них опинився в таборі, ще кілька місяців тому просив білоруського президента про помилування. Так само і Бандаренка. Тим не менш, рішення про їхнє звільнення було прийнято під кінець тижня. Обидва кажуть, що це сталося раптово, і що на початку вони вважали, що їх чекає просто переміщення в іншу в’язницю. В інтерв’ю виданню «Gazeta Wyborcza» Саннікав підтвердив інформацію про тортури над ним у в’язниці, але не хотів говорити про деталі, щоб не нашкодити тим, хто досі сидять у таборах. Бондаренко у неволі мав дві операції. Білоруські експерти не сумніваються, що жест Лукашенко є результатом санкцій ЄС проти режиму. «Жорстка позиція ЄС змусила Мінськ піти на поступки», – вважає Аляксандр Атрощанкав, колишній політв’язень і один з лідерів опозиційного руху «Європейська Білорусь». Політолог Валерій Карбалевич з аналітичного центру «Стратегія» вважає, що Лукашенко робить, таким чином, крок на шляху припинення дипломатичної війни з Заходом. Протягом декількох тижнів у Мінську немає послів європейських країнах, багатьом представникам режиму заборонений в’їзд на територію Спільноти, а в чорний список увійшли 28 компаній, що належать олігархам з оточення Лукашенка.
«Rzeczpospolita» в понеділок задумується – а це у зв’язку з вироком Страсбурзького суду з прав людини нащадків розстріляних у Катині проти Росії – про те, що вердикт допоможе у з’ясуванні не лише катинського, а й інших сталінських злочинів. Газета, звертаючи увагу на те, що «це – найважливіший для Польщі вирок Страсбурзького суду за всю історію», пише: «від рішення семи суддів залежить, чи родичі вбитих польських офіцерів, які звинуватили Росію у відсутності ефективної процедури розслідування злочину, побачать чітку правову оцінку розстрілів 72-річної давнини. Вирок буде мати вплив на те, що Росія почне нове розслідування, і, можливо, виплатить компенсації потерпілим. Такий прецедент допоможе теж у розкритті інших злочинів сталінського режиму». Кремль, який взявся розслідувати одну з найбільших польських трагедій ХХ століття, скоєних руками НКВД, кілька років тому заморозив слідство. Родинам жертв катинського злочину блокується доступ до архівних матеріалів. Тому вони звернулися до Страсбурга.
Ефективна боротьба зі злочинністю, тероризмом та корупцією завжди пов’язана з певним обмеженням прав і свобод – каже голова Центрального антикорупційного бюро Польщі Павел Войтинюк в інтерв’ю виданню «Dziennik. Gazeta Prawna». Він пояснює, що спецслужби аж 2 мільйони разів просили операторів мобільного зв’язку надати їм списки телефонних зв’язків громадян. «Ми є однією з небагатьох європейських країн, які досі анонімно продають передплатні сім-карти; на Заході для цього потрібно представити документи або кредитну карту. 99% злочинів, у тому числі корупційного характеру, чиниться за допомогою саме таких, незареєстрованих телефонних номерів», – каже Войтинюк. За його словами, корупція стала більш прихованою, ніж коли-небудь, вона стосується не лише державних службовців, а й часто відомих політиків.
І.І.