Тижневик «Sieci» розкриває нові факти, пов’язані з кулісами діяльності Людмили Козловської та Бартоша Крамека, які так активно ввійшли в польську політику. Чим ближче приглянутися підопічним їхнього Фонду «Відкритий діалог», тим краще видно, що він став засобом захисту осіб, заплутаних у серйозні фінансові скандали, – відзначають публіцисти Марек Пиза та Марцін Вікло. Цей фонд живе завдяки тому, що підтримує олігархів з постсовєтських країн; має зв’язки з особами, які підозрюються в розтраті мільярдів у Казахстані та Молдові.
Торік видання «Sieci» оприлюднило факти, що стосуються фінансових потоків між компанією Silk Road, власником якої є Бартош Крамек (член ради фонду, чоловік очільниці фонду Людмили Козловської) та компаніями, зареєстрованими в офшорних зонах. Восени 2018 року підтвердив це звіт уряд Молдови. У травні 2019 року чергові подробиці цієї справи оприлюднили британські ЗМІ, зокрема «Sunday Times». Перед «Відкритим діалогом» уже застерігають навіть євродепутати із Західної Європи, а польські (Ружа Тун, Міхал Боні), які нещодавно з ним співпрацювали, сьогодні це заперечують.
Автори допису віднайшли у Варшаві казаха Саліма Шалабаєва, замішаного в один з найбільших фінансових скандалів у світі останніх років. Він надіється отримати в Польщі статус політичного біженця. Попри серйозні звинувачення та рішення суду в Лондоні, за ним стоїть Фонд «Відкритий діалог». Виявляється, чоловік живе в розкішному особняку в містечку Констанцін-Єзьорна, що належить до найбільш ексклюзивних поблизу Варшави.
Звідси сліди ведуть до дядька Саліма Шалабаєва, олігарха Мухтара Аблязова, обвинуваченого у великих фінансових шахрайствах, відмиванні грошей, фальсифікації документів, заочно засудженого до довічного позбавлення волі за замовлення вбивства свого попередника на посаді очільника банку. У статті згадуються також шурини Мухтара Аблязова – брати Салім і Сирим Шалябаєви та інші родичі, яких пов’язують з гігантськими фінансовими махінаціями, гучними судовими процесами, наприклад у США, Великій Британії, Росії та фіктивною дипломатичною роботою в Центральноафриканській Республіці. Далі сліди йдуть до Польщі та Фонду «Відкритий діалог» Людмили Козловської і Бартоша Крамека.
Торік влітку польське Агентство внутрішньої безпеки відмовилося продовжити Людмилі Козловській дозвіл на перебування в Польщі і внесло її в список осіб, небажаних у Шенгенській зоні. Приводом цього рішення стали нечіткі фінансові залежності фонду.
З виявленої мережі зв’язків Козловської та її чоловіка, Бартоша Крамека, постає картина Фонду «Відкритий діалог» як лобістської компанії, яку можна найняти. Автори статті досліджували фінансування фонду. Звісно, у вибірково поданих фінансових звітах доказів не знайти, але, як пишуть журналісти, їхні висновки свідчать, що Агентство внутрішньої безпеки мало рацію, що визнало фінансування Фонду «Відкритий діалог» принаймні підозрілим.
Порушень у діяльності фонду не можна було промовчати. Про підозри стосовно Людмили Козловської та Бартоша Крамека вже згадували західні ЗМІ, євросоюзні та польські політики. В цьому контексті запитання про причини активності дуету Крамек-Козловська та їхніх спонсорів у боротьбі проти нинішнього польського уряду звучить ще цікавіше, – констатують автори допису.
www.wsieciprawdy.pl/Н.Б.