Сьогодні всі найважливіші польські газети пишуть про кризу, яка виникла унаслідок невизначеності щодо терміну виходу Великої Британії зі складу Європейського Союзу (як, зрештою, й щодо самого «брекзиту»).
Тереза Мей звернулася до ЄС із проханням про відтермінування цієї події до 30 червня, чому у четвер було присвячено перший день саміту країн-членів Євроспільноти. Пізно ввечері Європейський Союз визначив для Великої Британії остаточний термін виходу зі свого складу – 22 травня, й то за умови, якщо наступного тижня британський парламент врешті ратифікує угоду між Брюсселем і Лондоном про «брекзит». Чи, однак, це станеться, не знає ніхто. «За півтора тижня перед офіційною датою виходу з ЄС прем’єрка Мей – принаймні з точки зору Брюсселя – не здійснила серйозних спроб домовитися з частиною опозиції про створення коаліції заради нової версії "брекзиту", - «Gazeta Wyborcza» наводить слова анонімного європейського дипломата. – Вона також виключає можливість проведення референдуму і дострокових виборів. […] Існує враження, вона не має жодного плану».
«Уявімо собі, - пише Якуб Капішевський у часописі "Dziennik Gazeta Prawna", - такий сценарій: політичний пат на берегах Темзи продовжується, час на "брекзит" спливає. Прем’єрка Тереза Мей у відчаї вирішує переказати ініціативу парламентові, звертаючись до його членів із питанням: "Якого «брекзиту» ви хочете?". […] Аби зберегти рештки престижу Палата громад згоджується врешті ще раз запитати британців про їхню думку. А ті, розчаровані безсилістю політиків, вже ліпше розуміючи наслідки виходу з Європейського Союзу, аніж 2016 року, вирішують залишитися в Євроспільноті. Ще того самого дня Мей пише чергового листа президентові Європейської ради Дональдові Тускові, в якому повідомляє про відкликання заявки про вихід з ЄС. І наче за помахом чарівної палички "брекзит" відходить у минуле, стаючи лише прикрим спогадом і уроком на майбутнє. Такий варіант завжди залишався ймовірним, але тепер шанси на його втілення у життя практично нульові. У середу пополудні їх поховав Дональд Туск словами: "В світлі консультацій, які я провів за останні пару днів, я переконаний, що коротке продовження членства буде можливим. За умови, що Палата громад проголосує за договір про вихід". Таким чином, - наголошує публіцист, Європа де факто зробила вибір за британців: або жорсткий "брекзит" 29 березня, або прощання за згодою сторін кількома тижнями пізніше».
Європа підготувалася до обох варіантів, навіть беручи до уваги, що «брекзит» без договору є для неї, безперечно, небажаним сценарієм. Ідентичну, що й Туск, думку висловив президент Франції Емманюель Макрон: «Ми можемо вести переговори про технічне відкладення "брекзиту" на декілька тижнів, якщо Палата громад підтримає договір про "брекзит" (до 29 березня – ред.). Якщо не підтримає або не буде голосування, то ми йдемо до "брекзиту" без договору». Серед яструбів, як пише Томаш Бєлєцький в своєму аналізі для видання «Gazeta Wyborcza», є також Бельгія, Іспанія та навіть Люксембург. Натомість, значно лагіднішу позицію зайняла канцлерка Німеччини Анґела Меркель: «Ми можемо позитивно розглянути прохання про коротке відтермінування ("брекзиту" – ред.), якщо Палата громад проголосує за договір наступного тижня, а як ні, то на нас чекає більш фундаментальна дискусія».
Можливо, однак, що найбільш прихильною до Великої Британії виявилася Польща. Беручи участь у саміті ЄС прем’єр Матеуш Моравєцький підтримав Лондон, на що звертає увагу Анна Слоєвська в п’ятничному номері газети «Rzeczpospolita»: «Великій Британії варто дати шанс на досягнення внутрішнього компромісу і на два-три місяці продовжити переговори, аби не було виходу без договору. Треба ще кількох тижнів, аби сформувалася відповідна більшість, яка ратифікувала би договір».
А.М.