«Gazeta Polska»: Як у Польщі блокують декомунізацію

У виданні «Gazeta Polska» читаємо про рішення Верховного адміністративного суду 2018 року, яке обурило громадську думку. Судді не дозволили провести декомунізацію варшавських вулиць.

Вони вирішили, що їхніми патронами не можуть бути покійний президент Польщі Лєх Качинський, незламні в боротьбі за батьківщину – Данута Сєдзікувна «Інка», Гєронім Декутовський «Запора», жертви режиму – Ґжеґож Пшемик та Станіслав Пияс, гірники з шахти «Вуєк», ікона «Солідарності» Анна Валєнтинович та поет Збіґнєв Герберт.

Суд визнав недопустимим, щоб патронами вулиць перестали бути совєтські агенти – комуністичний діяч, якого зробили покровителем усіх сталінських юристів Теодор Дурач, Оскар Лянґе та символи совєтського і комуністичного поневолення – активістка комуністичної партії Польщі, спеціалістка в сфері пропаганди Гелєна Козловська, командир Народної гвардії Францішек Бартошек та діяч тоталітарного апарату сталінської ери Зиґмунт Модзелєвський.

Автор статті Мацєй Марош звертає увагу: «За такі рішення Верховного адміністративного суду відповідає його керівництво і суддівські кадри». Наприклад, дисциплінарний речник у цьому суді Єжи Хроміцький під час воєнного стану був директором департаменту в Міністерстві юстиції; він мав найбільшу довіру влади і широкі повноваження.

Ще більше значення для затвердження в Польщі наданої совєтським режимом влади мав його батько Еуґеніуш Хроміцький, полковник, 1944 року голова військового суду. Інші діячі колишнього режиму – голова відділення Фінансової палати Верховного адміністративного суду Адам Бонцаль, суддя Марія Дирляч-Яґєльська, віце-голова Верховного адміністративного суду Яцек Хлєбни, Яцек Кісєлєвич, Йоанна Кабат-Рембельська. А також суддя Ірена Камінська та Кристина Хустецька, які торік вийшли на пенсію.

Н.Б.