На шпальтах польських газет – дискусія після публікації виданням «Gazeta Wyborcza» так званих плівок Качинського. Нагадаємо, 29 січня газета оприлюднила запис розмови голови партії Право і справедливість Ярослава Качинського та австрійського бізнесмена Геральда Барґфелльнера. Розмова відбулася у липні 2018 року і стосувалася будівництва у центрі Варшави, на вулиці Сребрна, двох хмарочосів-близнюків «K-Towers», в яких мали знаходитися приватні квартири, готель та фонд імені Лєха Качинського. Інвенстицію вартістю 1,3 мільярда злотих австрійському бізнесмену замовила спілка «Srebrna», яка належить фонду імені Лєха Качинського. На цю суму спілка мала отримати кредит від банку Pekao S.A. (який два роки тому націоналізовано), а саму інвестицію герой плівок, Ярослав Качинський, узалежнював від результату місцевих виборів у Варшаві. Із запису розмови можна теж дізнатися, що Ярослав Качинський відмовлявся заплатити австрійцю за вже виконану частину роботи, оскільки, як наголошував, він не отримав рахунків-фактур.
Польські ЗМІ бурхливо обговорюють цю справу, по-різному її оцінюючи. Згадана вже «Gazeta Wyborcza» назвала запис розмови «політичною бомбою», яка підриває дотеперішній імідж очільника Права і справедливості, котрому не залежить на багатстві, і показує «Ярослава Качинського-бізнесмена», який твердо відстоює свої економічні інтереси. Натомість «Gazeta Polska Codziennie» про плівки пише, що це «якщо бомба, то іграшкова», а Качинський був, є і залишається людиною незаможною, на відміну від багатьох польських політиків. «Dziennik. Gazeta Prawna», у свою чергу, аналізує запис розмови під кутом можливого контролю фінансів Права і справедливості. «Партія Разом вимагає проведення комполексної перевірки партії, але що саме це означає? Ні Державна виборча комісія, ані Верховна палата контролю не мають інструментів щоби контролювати фінанси політичних партій. Єдиний орган, який може це зробити, - прокуратура». Опозиція звинувачує Качинського у тому, що він, будучи депутатом, веде бізнесову діяльність. «Качинський – більше депутат, ніж бізнесмен», - читаємо на шпальтах газети «Rzeczpospolita». Як пише видання, «член парламенту може вести економічну діяльність, але з певними обмеженями. Але – із запису, оприлюдненого в понеділок – не можемо кваліфікувати роль Ярослава Качиснького як економічну діяльність». «Незважаючи на те, що почуте на плівках Качинського не створює образ голови Права і справедливсоті - шляхетного пустельника, однак важко буде поставити героєві записів звинувачення інші, ніж етичного характеру, - пише головний редактор видання «Rzeczpospolita» Боґуслав Хработа. – Факти такі, що попри те, яке маємо розуміння слова моральність, діяльність голови Права і справедливості у розмовах про будівництво веж-близнюків відбувається у формальних рамках легальних структур». На думку автора статті, залишаються дві справи – цивільний позов австрійського бізнесмена проти спілки «Srebrna» через невиплачені гроші, а також питання етики – тобто симбіозу політики і бізнесу. Право і справедливість - це не єдина партія, яка діє на політично-бізнесовому пограниччі. Як пише автор, політичні партії обростають фондами, які «вирішують» бізнесові питання від їхнього імені. «І нехай перший кине камінь той, хто не має нічого на сумлінні». Закон заборонив політичним партіям вести економічну діяльність, але цей ж закон не відрізав їх високим муром від бізнесової «кухні». Питання – чи в котрійсь демократії це вдалося? - читаємо на шпальтах видання.
Я.С.