«Gazeta Polska». Єжи Тарґальський: Коли вибухне війна
PR dla Zagranicy
Natalia Beń
21.03.2018 11:22
Росія може рішитися на атаку, якщо в найважливіших державах Європи сформує не лише сильну російську агентуру, а передусім проросійські партії
Кремльpixabay. com/CC0 Creative Commons/jackmac34
У тижневику «Gazeta Polska» – щотижневий фейлетон польського історика, публіциста Єжи Тарґальського. Цього разу автор розглядає питання: «Коли вибухне війна». Як читаємо, «від замаху в Смоленську та українського Майдану нас постійно лякають війною. Останнім часом я майже щодня дізнаюся, що війна спалахне вже завтра». Публіцист звертає увагу, що досі він був одним з небагатьох, хто вважав, що ніякої війни не буде, тому що вона мусить окупатися. За його словами, попри пропаганду агентури, для Сполучених Штатів війна з Росією не є вигідною, позаяк найбільше виграв би на цьому Китай. Тому обрано варіант стримування експансії, а не знищення, яке можна було б легко осягнути навіть лише справжніми санкціями. Як пише автор, Росія надто слабка і знає, що її побороли б. Тому рішилася на варіант залякування, «надзвичайно ефективний проти боягузів, і загострювання конфліктів, проте без переступання червоної лінії». Публіцист пояснює, що звідси беруться різні атаки і погрози, через які журналісти і політики можуть боятися і лякати своїх прихильників. «Є, однак, ситуація, коли обмежена атака може принести Росії перемогу. Умовою є сформування в найважливіших державах Європи не лише сильної російської агентури, а передусім проросійських партій. Якщо вони ввійдуть до складу урядових коаліцій, російська атака стане раціональною. Обмежена агресія служитиме тоді порозумінню з проросійською позицією, щоб нейтралізувати і підпорядкувати Росії держави Європи. Якщо ми хочемо уникнути силової конфронтації з Росією, замість задумуватися, як до неї наблизитись на зло Сполученим Штатам, слід не лише поборювати російську агентуру впливу, але й протистояти консолідації, під впливом зовнішніх факторів і загроз, проросійської позиції, що саме відбувається», – пише Єжи Тарґальський.
Н.Б.