У тендері на ремонт урядового Туполєва перемогла компанія, власник якої за освітою є садівником. У 80-ті роки він організував концерти польських гуртів для поляків, що працювали в СРСР. Дружиною людини, яка направила Ту-154 до заводів людей Путіна, були росіянка з Калінінграда.
Тижневик «Gazeta Polska» не раз писав про порушення, пов’язані з ремонтом двох урядових літаків Ту-154М, в тому числі з номером 101, який розбився 10 квітня 2010 року під Смоленськом. У тендері вартістю майже 70 мільйонів злотих 2009 переміг року консорціум MAW Telecom та Polit Elektronik. Так сталося попри те, що один з членів консорціуму – Polit Elektronik – займається звичайною економічною діяльністю, не має навіть веб-сторінки. Консорціум доручив ремонт літака підприємству «Авіакор» у Самарі, яке контролює Олєґ Деріпаска, друг Владіміра Путіна. Своєю чергою, двигуни літаків ремонтували заводи, що знаходяться під контролем Сєрґєя Чемєзова, колишнього агента КДБ. При ремонті двигунів не був присутнім жоден представник польських служб. Міністром національної оборони в цей час був Боґдан Кліх, а особою, яка наглядала за спецслужбами, – прем’єр-міністр Дональд Туск.
З розважальної сфери до урядових контрактів
Головою Polit Elektronik став Даріуш Камінський, 1966 року народження. За освітою технік-садівник, 1983 року працював у Молодіжному агентстві культури в головній управі Союзу соціалістичної польської молоді, яку очолював Єжи Шмайдзінський (йому підлягало Молодіжне агентство культури).
Як читаємо в документах спецслужб Польської Народної Республіки, в липні 1988 року Даріуш Камінський мав зорганізувати гастролі рок-гурту TSA для польських робітників на будівельних майданчиках в СРСР, працівників компанії Energopol.
На рік пізніше Камінський зайнявся економічною діяльністю (зокрема, підприємством будівельних та художніх каменярських робіт), йому допомагала дружина Свєтлана, росіянка з Калінінграда. Одночасно, він надалі займався розважальними заходами – у 2012–2014 роках був в управі невеликої компанії «Spinning Rabbit», що випустила музичний диск Катажини Камінської. Камінський тісно співпрацював з концерном Russian Aircraft Corporation, який є власністю Російської Федерації.
Перший урядовий контракт Камінський отримав 2005 року – як писала «Gazeta Polska», йшлося про постачання нових електронних елементів до бойових літаків МіГ-29, які є в розпорядженні польського війська. Міністром національної оборони був тоді саме Єжи Шмайдзінський. Компанія Polit Elektronik мала отримати ці елементи (на 637 тисяч доларів) від Russian Aircraft Corporation „MiG”. Скандал вибухнув, коли російська ФСБ викрила, що вони застарілі і не мають ліцензій, а документи підроблені. Компрометації запобігли агенти ФСБ, а московська прокуратура поставила закиди голові російського приватного підприємства Aviaremsnab.
Камінський висловився в неславному матеріалі російського телебачення під час ремонту Ту-154М, номер 101. Цей запис викликав скандал – на ньому видно, як російські журналісти вільно переміщуються літаком, який мав возити найважливіших осіб у польській державі, і без найменших перешкод знімають інтер’єр салону. «З чимось таким я зустрівся вперше. (...) Якщо знімальна група закордонного ТБ була на борті літака, вона повинна отримати на це дозвіл від польських служб», – коментував у виданні «Nasz Dziennik» колишній голова Агентства внутрішньої безпеки Боґдан Свєнчковський. Радіостанція RMF, посилаючись на відомство національної оборони, інформувала, що згоду на вхід росіян підписав саме Камінський.
Російські сліди
Рік після смоленської катастрофи зареєстровано компанію Polit Elektronik sp. z o.o, в її керівництві були Януш Здаб, генеральний директор MAW Telecom, яка разом з Polit Elektronik перемогла в тендері на ремонт Ту-154М, і росіянин Алєксєй Бєлов. Крім цих бізнесменів, що співпрацювали з Камінським, серед акціонерів був також Яцек Борецький, засновник і голова MAW Telecom.
Алєксєй Бєлов і Даріуш Камінський були спільниками ще в двох будівельних компаніях, які в реєстрах фігурують як закордонні – Property Partner Ceramiczna sp. z o.o. і Property Partner Madalińskiego sp. z o.o.. Цікаво, що три місяці після приходу до влади партії Право і справедливість діяльність останньої призупинено. Як видно, тодішній очільник Міністерства національної оборони Алєксандер Щиґло (який загинув у смоленській катастрофі) не довіряв Polit Elektronik, бо відомство обминало цю компанію під час тендерів. Ремонт бойової техніки відбувався передусім у польському Військовому авіазаводі, міністр в уряді партії Право і справедливість побоювався узалежнення польської армії від російської промисловості.
Ситуація змінилася після перемоги на парламентських виборах Громадянської платформи. Спочатку Polit Elektronik отримав контракт на ремонт двох урядових Ту-154М, опісля надійшли нові замовлення. Чиновникам Боґдана Кліха (міністра національної оборони від Громадянської платформи) не заважало, що замовлення реалізуватиме компанія, яка може бути відповідальною за трагічні наслідки ймовірних порушень під час ремонту літака в Самарі. Опісля (у серпні 2010 року) були контракти на вишколи. У лютому 2012 року галузевий часопис «Raport Wojsko-Technika-Obronność» повідомляв про купівлю без тендеру чотирьох двигунів для винищувачів МіГ-29 – їх ринкова вартість була нижчою 25 мільйонів злотих, та Інспекторат обзроєння заплатив компанії Polit Elektronik понад 85 мільйонів злотих, не допускаючи до тендеру Військового авіазаводу у Варшаві, що пропонував уживані двигуни за приблизно 10 мільйонів злотих.
Компанії, яка ремонтувала польський літак, щастя сприяло й наступними роками. 2014 року уряд Громадянської платформи – Польської селянської партії витратив майже 120 мільйонів злотих на болгарські ракети застарілого совєтського зразка з 50. років минулого століття. Продавцем був польсько-болгарський консорціум, до складу якого входило Polit Elektronik sp. z o.o..
Замовлений тендер
Нинішнє керівництво Служби військової контррозвідки після аналізу документів визнало, що є підстави підозрювати домовленість при тендері на ремонт Ту-154М. Один зі свідків зізнався, що півроку перед ремонтом представники компанії Polit Elektronik знали, що виграють тендер. Уже 22 лютого 2009 року, тобто за кілька тижнів до формального вирішення тендеру, представники компанії Aviakor із Самари і Saturn з Рибінська, тобто майбутні виконавці ремонтних робіт і підрядники, підписали угоду з представником компанії Polit Elektronik. Ця компанія мусила бути впевнена в перемозі, якщо вже на цьому етапі почала співпрацю з остаточними виконавцями. Зрештою, за ремонт заплатили гігантські гроші – рівноцінність нового літака такого ж класу, як Ту-154М.
Слідчі перевірять також справу офіцера, який 2009 року провів огляд літака після ремонту в Самарі (дорученого компанією Polit Elektronik). Це підполковник Мірослав Дожинко, на початку 2011 року він з Командування повітряних сил перейшов у запас, а 2013 очолив... Polit Elektronik.
У військовому відділеннні Окружної прокуратури у Варшаві тривають два розслідування, пов’язані з діяльністю Служби військової контррозвідки перед і після смоленської катастрофи – у справі ремонту Туполєва Ту-154М і в справі угоди попереднього керівництва Служби військової контррозвідки з ФСБ Росії. Також Підкомісія у справах повторного дослідження авіакатастрофи направила у Краєву прокуратуру повідомлення про підозру фальсифікації даних реєстратора ATM QAR, у зв’язку з виявленням нових документів в архівах Комісії дослідження авіакатастроф державної авіації.
Поки триває розслідування, Підкомісія у справах повторного дослідження авіакатастрофи не формулює остаточних висновків, які могли б довести до поставлення закидів конкретним особам.
Тижневик «Gazeta Polska», автори: Дорота Каня, Ґжеґож Вєжхоловський/Н.Б.