Низка польських часописів, які вийшли у середу, згадує про фільм «Волинь» Войцєха Смажовського, що, власне, виходить у прокат.
Відгуки коливаються від нестримного ентузіазму, як, зокрема, у тижневику «Polityka», через стриманий скептицизм, представлений у щотижневому католицькому часописі «Tygodnik Powszechny», і аж до гострої критики на шпальтах газети «Dziennik Gazeta Prawna».
Читаємо, отже, в статті Здіслава Пєтрасіка «Сусіди з Волині» на сторінках тижневика «Polityka», що «на разі […] "Волинь" подобається всім, хто пише рецензії, хоч радше слід було б очікувати більш різноманітних оцінок». Автор констатує, при тому, що стрічка Войцєха Смажовського не вписується в офіційну історичну політику, яка сьогодні має місце у Польщі.
Щоправда, заочно не згоджується з ним Аніта Пьотровська з «Tygodnika Powszechnego», ділячись своїм спостереженням: «Смажовський намагається впоратися із незручною польсько-українською темою, але наразі йому вдалося погодити, принаймні на час сеансу, кількох ідеологічно розсварених поляків. "Нарешті!", - чути з правого боку, бо фільм дає сильне і правдоподібне свідоцтво мучеництва поляків на Кресах. Ліві публіцисти, чутливі до націоналістичної риторики, вбачають у «Волині» цілком актуальні перестороги про ненависть з нацією і релігією на штандартах». «Лишається мати надію, - продовжує рецензентка, - що фільму Смажовського не буде використано ані в Україні, ані в Польщі, ані в Росії проти будь-якої зі сторін».
І, врешті, переконання, що такі побоювання обґрунтовані, висловлює Адам Бальцер у статті «"Волинь" - це змарнований шанс на реальне порозуміння з українцями», яка вийшла у газеті «Dziennik Gazeta Prawna». «Захоплення в Польщі фільмом "Волинь" як твором, що віддзеркалює істину, демонструє, що ми не готові до автентичного діалогу з українцями. Адже ми вважаємо, що будь-яке виправлення нашої інтерпретації тих подій непотрібне, а результатом "діалогу" має бути безумовне визнання нашої істини українцям», котрі, - продовжує польський публіцист цитатою з фільму, - «гірші за тварин, бо останні не катують своїх жертв».
А.М.