«Польща могла би мати з них користь»
                
                    
                        PR dla Zagranicy
                    
                    
                        Jana Stepniewicz
                        
                        10.08.2016 13:20
                    
                                 
                
                
                    «Tygodnik Powszechny» пише про долю родини, котра втекла з Луганська, а у Польщі не отримала статусу біженця
                
                
                    
                        
ФОТО: Українська служба Польського радіо
                     
                
                
                
               
                
                         «Польща могла би мати з них користь» – у  статті з таким заголовком читаємо про долю переселенців зі сходу України. 
Журналістка видання «Tygodnik Powszechny» Моніка Андрушевська розповідає історію однієї сім’ї з Луганська. «Олені 32 роки, увесь її маєток можна помістити у кілька сумок, плюс мобільний телефон, 20-річний телевізор, старі матраци і стос документів з Управління у справах іноземців. І ще троє дітей. Донедавна був чоловік», але він наклав на себе руки – психічно не витримав ситуації, коли у будь-який момент сім’ю можуть з Польщі відіслати назад в Україну.
Журналістка пояснює, що українська сім’я – як, зрештою, більшість втікачів зі сходу України – не отримала статусу біженця у Польщі. «Обґрунтуванням стало те, що війна в Україні не охоплює усієї території. Хоча, одночасно, статус біженця отримують громадяни Чечні, де від 2009 року не було військових дій», – зауважує Андрушевська.
«На війні мій чоловік, Олексій, був сильним, – розповідає тижневику Олена. – Але у Польщі виявилося, що він – безпорадний, не може ані вплинути, ні змінити рішення Управління у справах іноземців. Він мав відчуття, що не в змозі запевнити сім’ї безпеку (...) Тепер постійно до мене дзвонять працівники управління й випитують, де поховаю чоловіка. Кажуть, що ховати треба в Україні...».
Це дуже зворушлива стаття про людські трагедії, і безсиллля. Закінчується вона словами Олени: «У мене здібні діти... Польща могла би мати з них користь».
Я.С.