Logo Polskiego Radia
Print

«Діагноз примирення» і «Волинська різанина як з таблоїда»

PR dla Zagranicy
Jana Stepniewicz 29.07.2016 12:43
«DGP»: В основі кожного примирення лежить усідомлення, що ми - сусіди. «Gazeta Wyborcza»: Друзів не слід ображати
ФОТО: Українська служба Польського радіо

«При нагоді З’їзду груп історичної реконструкції «Історична Одисея», що відбувся у Кутні, його учасники вирішили нагадати відвідувачам (це часто сім’ї з дітьми), чим була волинська різанина 1943 року», - читаємо на шпальтах видання «Gazeta Wyborcza». Автор статті Павел Смолєнський описує, як виглядала реконструкція: наприклад, за допомогою ляльок було відтворено сумнозвісну фотографію із прив’язаними до дерева дітьми. Це фото стало символом жорстокості українських націоналістів на Волині у 43-му, тим часом, вже віддавна відомо, що фотографію зроблено в Радомі 1923 року, а зображені на ній мертві діти – це жертви психічно хворої мами. «Але такі дрібниці реконструкторам різанини на Волині, як бачимо, не заважають», - пише Павел Смолєнський. Журналіст закликає теж польських політиків, не зловживати словом «геноцид». «Це не тільки юридичний термін, але передусім, у наших взаєминах з українцями – образа (...) А друзів не слід ображати, особливо тоді, коли на сході (України – ред.) вони захищають наші спільні, як здається, цінності», - закликає Смолєнський у статті «Волинська різанина як з таблоїда».

У продовження теми історичного минулого та вміння прощати – стаття у виданні «Dziennik. Gazeta Prawna». Газета нагадує про лист польських єпископів до німецьких, в яких були знаменні слова: «пробачаємо і просимо вибачення». «Відповідь німецьких єпископів була холодною», - читаємо. Це не допомогло у сприйнятті жесту в Польщі. Дехто питав – а за які-то дії поляки мали би просити прощення у німців? Двадцять років після війни суспільна неприязнь до окупанта була все ще сильною... «Але дивлячись із сьогоднішньої перспекиви цей лист став першою ланкою в ланцюгу важливих жестів, завдяки яким польсько-німецьке примирення стало можливим», - читаємо в статті «Діагноз примирення». «Символи та жести заохочують до діалогу, але не підлягає сумнівам, що підставою польсько-німецького примирення було усвідомлення, що ми – сусіди і що це сусідство схиляє нас до впорядкування взаємовідносин. Можна заризикувати і сказати, що таке усвідомлення лежить в основі кожного примирення між сусідами - адже важко собі уявити, щоб колишній ворог раптом зник або перенісся на другий кінець світу»,- читаємо у статті «Діагноз примирення».

Я.С.

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти