«Передумовою примирення є готовність до розмови, складного діалогу, який, на мою думку, вже розпочато», – говорить у розмові з тижневиком «Gazeta Polska» новий посол Польщі в Україні Ян Пєкло.
На переконання майбутнього посла, полякам та українцям слід зосередитися на справах, які об’єднують два народи – наприклад, вшануванні людей, котрі у часи війни і зневаги для людського життя зуміли зберегти свою гідність й рятували сусідів.
Лист покаяння та прощення, написаний до поляків українськими політичними, релігійними та інтелектуальними лідерами Ян Пєкло назвав важливим кроком. На його думку, Польща повинна відповісти на цей крок. «Звісно, будуть й такі, хто назве це спробою змити українські провини (...). В такий спосіб ми завжди можемо обкидувати одне одного звинуваченнями та взаємними оскарженнями – Кремль буде задоволений, а ми надалі знаходитимемося у ступорі». Ян Пєкло зауважує, що польська та українська історичні чутливості різняться. «У поляків УПА асоціюється виключно з вбивствами на Волині, в українців – з незламною боротьбою проти совєтів. Нагадаймо, що у комуністичній Польщі солдатів УПА називали виключно бандитами, але ж бандитами називали теж солдатів польського підпілля Армії крайової та Національних збройних сил. Це повинно нас чогось навчити – особливо тепер, коли у Польщі почали вшановувати проклятих солдатів. Україна теж має своїх «проклятих солдатів», – говорить Ян Пєкло. Хоча називання вулиць іменами Степана Бандери може полякам й не подобатися, – додає.
На переконання нового посла Польщі в Україні, «питання волинського злочину залишається свіжою раною, яку слід загоювати, а не роз’ятрювати». Тому співрозмовник тижневика не належить до ентузіастів нового фільму Войцєха Смажовського «Волинь». «Знаючи стиль Смажовського, хоча б з його фільму «Ружа», сподіваюся побачити на екрані епатування жорстокістю, відра червоної фарби. А це аж ніяк не наблизить нас ані до правди, ні до примирення», – переконаний Ян Пєкло. На думку нового посла, Україні та Польщі варто піти в історичній політиці слідом єврейського інституту Яд Вашем і вшановувати Праведників світу – українців, котрі рятувати поляків у нелюдські часи війни, і поляків, котрі рятували українців.
Ян Пєкло теж зауважує, що багато молодих українців не знають, що відбулося на Волині, ще менше ознайомлені з ідеологією ОУН-УПА. «Ці питання стосуються тільки фрагмента сьогоднішньої української держави, який перед Другою світовою війною знаходився в кордонах ІІ РП, і після початку цієї війни, був окупований наперемін німцями та совєтами. Не можна обтяжувати виною за те, що відбулося на Волині, мешканців центральної, східної та південної частини України. Українці гинули на Майдані не за традиції ОУН-УПА, а за свободу та демократію, за ці цінності вони гинуть тепер на сході, захищаючи власну державу від російської агресії. Зрештою, поляки, це розуміють – тому допомагають українцям. Російська пропаганда використовує – як виявляється, ефективно – питання УПА та волинського злочину, щоб антагонізувати поляків та українців. Тому цьому слід протиставитися».
На запитання про досить скромну участь Польщі у реформуванні України, новий посол відповідає: «Останнім часом Польща була зосереджена на внутрішніх справах (вибори, а згодом – втілення в життя передвиборчих гасел) (...). Потенціал співпраці є величезний, і гріх його не використати». На переконання Яна Пєкла, підтримка українських реформ лежить в польському інтересі, а успіх Києва – це спільна безпека обох держав. «Польща має шанс межувати з передбачуваним, демократичним сусідом, спільний бізнес з яким стане джерелом взаємної користі».
Хто є для поляків партнером? – запитує журналіст тижневика «Gazeta Polska» Войцєх Муха. «Для Польщі партнерами є різні середовища. Нам дуже залежить на співпраці між польськими та українським містами, воєводствами, областями. На новий стимул чекає теж бізнес. Цікаво виглядає теж співпраця на політичному рівні», – говорить Ян Пєкло.
Я.С.