Щоденник «Rzeczpospolita» пише про спір за поліційну місію ОБСЄ на Донбасі. Про узгодження такої місії повідомив президент України Петро Порошенко. За його словами, домовилися про це в телефонній розмові наприкінці травня лідери Франції, Німеччини, Росії та України. Тепер розмови мають перенестися до Відня – в осідку Організації безпеки і співробітництва в Європі мають бути встановлені подробиці. Проте, справу заперечує російське відомство закордонних справ і Кремль: Москва підтримує місію ОБСЄ, але спостережну, а не поліційну. Як пише публіцист Анджей Ломановський, Київ вимагає, щоб на частині кордону, яка знаходиться під контролем сепаратистів, працювала озброєна місія (а ще краще – миротворці з ООН). Це унеможливило б транспорт солдатів, зброї і боєприпасів з Росії. З цього ж приводу Москва – проти. Проте, читаємо далі, дипломати частини країн так званої нормандської четвірки заявляють, що попередні рішення прийнято. Тим часом, на Донбасі посилилися збройні зіткнення.
Видання «Rzeczpospolita» помістило також розмову з російським політологом Ніколаєм Пєтровом. Аналітик звертає увагу, що одночасне запровадження проти Росії західних санкцій і зниження цін на нафту може довести до серйозних наслідків. Один із цих факторів російський режим пережив би спокійно. За словами співрозмовника газети, нафта раптом не подорожчає, а тому Кремль намагатиметься поліпшити відносини із Заходом. Одним з таких кроків є звільнення української льотчиці Надії Савченко. Це спроба відбудувати імідж, втрачений 2014 року. Ніколай Пєтров відзначає, що суперечка з Україною позбавила Росію багатьох необхідних товарів, які вона звідти імпортувала. Щоб створити свої підприємства, потрібна технологія й обладнання, яких у Росії немає. Навіть насіння овочів і міндобрива Росія завозить з Голландії. Але проблеми в російській економіці почалися за кілька років до конфлікту в Україні. Як читаємо далі, анексія Криму зіпсувала плани Путіна створити щось на зразок Радянського Союзу. Російський аналітик також вважає, що, попри офіційну рішучу підтримку росіян, в анонімному опитуванні очільник Кремля здобув би не більше 20-ти відсотків прихильників, а 60 відсотків сказали б, що їм все одно, хто буде при владі. Решта – настроєні опозиційно. Ніколай Пєтров у польському виданні відзначає, що Путін створив одноосібний режим і якби його раптом не стало, Росія поринула б у хаос. Зрештою, «Диктатори не задумуються про те, що буде з країною, коли вони відійдуть», – каже російський аналітик.
«Dziennik. Gazeta Prawna» пише, що попри чорні сценарії, Європейський Союз зупинив потік мігрантів. Євроспільнота зробила це повільно, за допомогою гнилого компромісу з Туреччиною, ставлячи під сумнів політику відчинених дверей, яку просував Берлін. Але – зробила. Поки що, міграційна криза під контролем. Польське видання пояснює, що довела до цього Македонія (яка не належить до ЄС), закриваючи свій кордон з Грецією. Це заблокувало східний міграційний шлях до країн заможної півночі – Німеччини і Скандинавії. З цього напрямку прибувало найбільше сирійців, афганців та іракійців. Мігранти застряли в Греції, яка змагається з безробіттям і кризою заборгованості...
Н.Б.