Українські працівники в Польщі це "запобіжний клапан"

«Український запобіжний клапан» – у статті під таким заголовком «Newsweek» розповідає про ґастарбайтерів зі Сходу. Закрема й про те, як їхня присутність у Польщі змінює тутешній ринок праці для поляків.
«Коли один з варшавських барів почав приймати на роботу українців, раптом все змінилося. Вже не можна було поговорити з шефом про більшу платню ані про скасування додаткових годин. Ні про те, що до обов’язків бармена не належить носити столи в залі. Хлопці дивилися вовком на українців, – каже виданню Роберт, який працював барменом. Бо українцям не заважає, що мають прийти на роботу в суботу-неділю, що працюють по 300 годин в місяць».
Тижневик наводить приклад тих українців, які влаштовуються на роботу, в якій однакові права обов’язують як польських, так і українських працівників.
Максим з Дніпропетровська, який приїхав до Польщі з дружиною і дочкою, працює водієм автобуса. Коли помітив, що у PKS Grodzisk Mazowiecki ставляться до нього як до працівника другої категорії, перейшов до іншої компанії, Europa Express City, яка також обслуговує варшавські лінії. «Тут також половина працівників це українці, але зарплата і умови такі самі для всіх».
«Легально працює в Польщі від 350 до 500 тисяч українців. Крім цього, у нас може бути ще від 50 до навіть 800 тисяч нелегальних українських працівників», – інформує «Newsweek».
Тижневик нагадує, що демографічний спад у Польщі невдовзі може призвести до серйозної кризи: сьогодні маємо 24,5 мільйона працюючих і 7 мільйонів пенсіонерів, а в 2050 році 19 мільйонам працівників доведеться працювати на пенсії 10-ти мільйонів пенсіонерів.
Голова Польського економічного товариства, проф. Ельжбєта Мончинська підкреслює, що треба це змінити. – Треба думати про те, як стягнути назад поляків з-за кордону і про дальше відкривання нашого ринку праці на білорусів, росіян та українців (…). Мончинська підкреслює, що іноземців треба витягати з тіньової зони. «Якщо вони будуть чесною конкуренцією для польських працівників, які сплачують внески і податки, тим краще», – додає економістка.