Видання «Gazeta Wyborcza» повідомляє про фіаско переговорів між Росією та Україною на тему Донбасу, що відбулися в середу. Під час зустрічі «нормандської четвірки» не прийнято ніяких вагомих рішень. Москва і Київ вступно порозумілися лише щодо того, що в майбутньому назвуть нейтральні зони.
Україна змушена витрачати на озброєння, а отже влада скорочує витрати і збільшує плату за газ та електроенергію. З одного боку, Україна бореться з росіянами, з іншого – з економічною кризою, і вимогами Міжнародного валютного фонду – підкреслює видання.
«Gazeta Wyborcza» наголошує теж, що санкції проти Росії закінчуються наприкінці липня, а задля їх продовження необхідна згода всіх 28 країн-членів ЄС. У Брюсселі ще не розпочато переговорів на цю тему, і можливо, що як і більшість складних справ, також це питання буде відкладено до часу після британського референдуму в справі «Брексіту», який має відбутися 23 червня. Відстрочка виборів на Донбасі та спір Москви і Києва стосовно інтерпретації мінських порозумінь загрожують підтримці санкцій. Деякі західні дипломати повністю сприймають московську демагогію, наголошуючи, що оскільки «обидві сторони винні» – Росія заслуговує на ослаблення обмежень.
Парламент у Страсбурзі закликає Росію якомога швидше започаткувати мирні переговори щодо повернення Криму Україні та легалізувати діяльність Меджлісу. Саму заборону Меджлісу Європарламент визнав частиною «систематичних і спланованих переслідувань кримських татар». Євродепутати нагадали Росії, що вона «як країна-окупант несе повну відповідальність за Крим», – повідомляє «Rzeczpospolita».
Тим часом, російська влада, не переймаючись резолюцією, саме в четвер розпочала інтернетну блокаду сайту «Крим. Реалії», який спільно реалізує колектив Радіо Свобода та місцеві журналісти.
Київ, не чекаючи мирних переговорів, приступив до виконання в Криму положень декомунізаційного закону. Поки що на півострові змінено 75 назв місцевостей, надаючи нові, багато з них кримськотатарського походження. Декрет викликав спалах гніву кримської влади, яка дуже прив’язана до комуністичної традиції – інформує «Rzeczpospolita».
«Gazeta Polska» повідомляє про запуск елементів американської системи ПРО в Румунії. У базі в Девеселу має перебувати 500 солдатів і військових аналітиків. Будівництво і повне оснащення бази обійшлися в близько 800 мільйонів доларів.
Натомість у п’ятницю – церемонія закладення наріжного каменя під будівництво другої частини системи ПРО у польському селі Редзіково. База в Польщі буде готовою до 2018 року.
Москва заявляє, що введення в дію системи ПРО на території Румунії та Польщі зачіпає її інтереси, натомість генсек НАТО Єнс Столтенберґ вкотре наголошує, що такі побоювання Росії абсолютно необґрунтовані – звітує «Gazeta Polska».
Л.І.