Дуда для «Wprost»: З РФ треба вести переговори, але пам'ятаючи про принципи

«Певні справи, пов’язані з Росією, треба називати своїми іменами. Але це не означає, що не належить вести діалог з нашим сусідом», – президент Польщі Анджей Дуда у розмові з тижневиком «Wprost» пояснює свою позицію щодо останніх змін у польській зовнішній та внутрішній політиці. В інтерв’ю Дуда наголошує, що йому залежить на розміщенні постійних баз НАТО у Польщі, але головне – це не стільки характер присутності Альянсу, скільки зростання рівня польської безпеки. Президент у черговий раз підкреслив, що хоче пожвавлення співпраці у так званому трикутнику АВС – Адріатика, Балтія, Чорне море. За словами Дуди, йому важко оцінити, чи Захід вже погодився з необхідністю пом’якшити курс щодо Росії, але для нього ситуація виглядає однозначно – якщо якась країна порушує міжнародне право, то у відповідь має стикнутися з супротивом міжнародної громадськості. «Треба співпрацювати з Росією у сфері культури, в міру можливостей вести політичні переговори, але перед усім пам’ятати про принципи, а це означає проблему України», – сказав польський лідер. Як Дуда ставиться до тих коментарів, які плинуть з Заходу у відповідь на кроки нового польського уряду? «Так є завжди, коли уряд порушує великі інтереси», – коротко відповів президент.

Газета «Rzeczpospolita» підсумовує 52-у Мюнхенську конференцію з питань безпеки, що пройшла у столиці Баварії цими вихідними. Головна подія у Мюнхені – звісно, оголошення Росією вустами прем’єра Дмітрія Мєдвєдєва холодної війни Заходові. «Путін має слабкі карти, дешева нафта та санкції підірвали російську економіку. Однак все одно виграє у Заходу», – вважає журналіст Єнджей Бєлєцький. Москві вдалося переконати французів та американців, що співпраця з нею це єдина можливість затримати хвилю біженців з Близького Сходу та побороти ІДІЛ. Україні досі готова допомагати Америка, але теж не за кожну ціну. Так що Києву треба негайно братися за реформи, бо на загострення курсу Заходу щодо Кремля немає чого розраховувати. Європа наразі має проблеми гірші від Росії.

Рік минув після підписання порозуміння Мінськ-2, його наслідки підсумовує «Dziennik Gazeta Prawna». Основний елемент порозуміння – припинення вогню і відведення важких озброєнь від лінії фронту – не був реалізований. Українці щоденно рапортують про кільканадцять обстрілів з боку сепаратистів. Обмін полоненими має епізодичний характер. Київ залишає за собою право судити ватажків ДНР та ЛНР. Зміни до Конституції щодо особливого статусу двох східних областей не ухвалені. Україна так і не повернула собі повний контроль над кордоном з Росією. Отже, рік після Мінська видно, що ані Київ, ані Москва повністю не осягнули своїх цілей. Україна не повернула собі територіальну цілісність, але зберегла курс на зближення з Європою.

О.Б.