Центральні видання багато уваги приділяють подіям, що розгортаються навколо Конституційного трибуналу. Як наголошує «Rzeczpospolita», досі було так, що рішення Конституційного суду закінчували будь-які політичні та юридичні суперечки в державі, оскільки рішення Конституційного суду було остаточним. Цього разу буде по-іншому. Суд постановив, що запис, який дозволив Громадянській платформі (нині в опозиції) вибирати авансом двох його суддів – порушує конституцію. Ствердив однак, що вибір трьох інших не може викликати сумнівів. Не безпосередньо теж висловив докір на адресу президента Дуди, що не прийняв він присяги суддів, і додав, що неприйняття присяги не означає відсутності дії такого вибору. На стільки міцний жест Конституційного суду супроти президента показує, як дуже це політична і запальна справа. А отже, є підстави побоюватися, що це тільки початок довготривалої суперечки про Конституційний суд. Дехто каже, що це замах на польську демократію. Це перебільшення, хоч емоції зрозумілі – наголошує «Rzeczpospolita». Польська демократія вистояла ще гірші суперечки, але ні країна, ні демократія не стали від цього кращими.
Ця ж «Rzeczpospolita» поцікавилася питанням благодійності. Виявляється, що найбільшою благодійною установою в державі є Католицька церква. Інститут статистики Католицької церкви підрахував усі доброчинні ініціативи організовані Церквою, оцінив теж масштаб допомоги та кількість осіб, які підключаються до цієї справи. Коротко кажучи, благодійні акції Католицької церкви в Польщі спрямовані на допомогу дітям і молоді, безпритульним, неповносправним, людям літнього віку та залежним. Висновок з рапорту такий, що допомога - багатогранна, а самі поляки дуже радо і охоче підключаються до акцій допомоги.
«Gazeta Wyborcza» повідомляє, що Центральна Європа не погоджується на побудову нової труби Ґазпрому, яка має поєднати Росію з Німеччиною по дні Балтійського моря та в обхід України і Польщі. Прем’єр-міністри країн Вишеградської групи, тобто Чехії, Угорщини, Словаччини і Польщі у спільному листі звернулися в цій справі до голови Європейської Ради Дональда Туска. Питання побудови Nord Stream-2 хочуть обговорити під час найближчого саміту ЄС у Брюсселі. Підписанти листа занепокоєні «геополітичними наслідками можливої реалізації цього проекту та загрозами, які може він спричинити для стабільності поставок газопроводами Ямал (через Польщу) та Братерство (через Україну і Словаччину). Наголосили теж на негативних наслідках для України. У самій Німеччині, як наголошує «Gazeta Wyborcza», проект Nord Stream-2 теж має опонентів. У четвер коментатор видання «Frankfurter Allgemeine Zeitung» визнав, що «планована магістраль направлена проти інтересів України та країн центрально і східньоєвропейських».
І «Dziennik Gazeta Prawna» зі статтею про творчу бідність. Це люди такі як ми, вони освічені, не просять милостиню, але примушені виживати. У них немає роботи, або вона погано оплачувана. Натомість –вони дуже творчі, шукають ідеї на виживання, вони винахідливі і кмітливі. У Польщі існує багато стереотипів про убогих, які назагал зводяться до того, що це люди пасивні, які не спроможні вирватися зі злиднів. Тим часом дедалі більше із них із нічого вміють зробити щось вартісне.
Л.І.