Не можна дивуватися, що біженці тікають з Польщі

Державна система інтеграції біженців є зовсім несправна – показує найновіший рапорт польської Верховної контрольної палати (NIK), про який пише у п’ятницю «Gazeta Wyborcza». Ефективну допомогу надають біженцям в Польщі лише неурядові організації за кошти з Євросоюзу.
Експерти простежили два етапи допомоги біженцям: перед отриманням статусу, за який відповідає Управління з питань міграції, і після отримання статусу біженця – за який відповідає Міністерство праці Польщі.
Виявилося, що державна допомога Польщі в процесі інтеграції біженців обмежується лише річною фінансовою допомогою. У рамках перевірених контролерами Верховної контрольної палати Індивідуальних інтеграційних програм за 2012–2014 роки, працю в Польщі знайшло 15% учасників цих програм, 35% залишилося під опікою соціальних служб, 12,5% виїхали, а долі решти не вдалося встановити. 5% біженців отримали комунальні квартири, а 3% тимчасове житло.
«У Польщі біженці є загрожені бездомністю та виключенням», – коментує у щоденнику голова фонду «Ocalenie» Пйотр Бистріянін. Він звертає увагу, що Індивідуальні інтеграційні програми, які реалізують повітові центри допомоги сім’ї, не мають шансів бути ефективними: вони є фіктивними, адже один працівник займається 30-тьма сім’ями. Крім цього, тривають надто коротко. «Впродовж одного року неможливо інтегрувати людину, яка не знає ні мови, ні польської культури. Не знають мови, тому не можуть знайти роботу, яка дозволить їм орендувати квартиру. Годі дивуватися, що виїжджають до інших країн», – зауважує Пйотр Бистріянін.

У польських крамницях дедалі частіше можна почути українську мову. Підприємці, що діють у роздрібній торгівлі, все частіше працевлаштовують працівників зі Сходу, бо вони ставляться до праці з пошаною та виконують її совісно, – пише видання «Wiadomości Handlowe». Лише у два перші місяці ц.р. польські підприємці задекларували бажання прийняти на роботу 127 тисяч українців. «Причиною, задля якої ми вирішили скористатися послугами іноземців, був брак рук до праці (…). Коли тільки з’явилася можливість прийняти на роботу українську пару, ми зразу прийняли таке рішення і не жалкуємо», – каже Катажина Яворек, співвласниця супермаркетів Intermarche в містах Ловіч та Скєрнєвіце. Без огляду на форму зайнятості, українці, які працюють в торгівлі, мають досконалу опінію, – пояснює бізнесвумен.

Матері переконують: як буде праця, будуть і діти. «Rzeczpospolita» пише про опитування проведене серед матерів на тему пропонованої у виборчій кампанії партією ПіС, (яка перейняла владу в Польщі) допомоги для дитини у розмірі 500 злотих місячно. На думку більшості опитуваних матерів, 500 злотих на дитину не вирішить демографічної кризи в Польщі. Більше, ніж гроші, потрібні зичливий підхід та зрозуміння роботодавця до працівниць. Жінки прагнуть також впевненості, що після пологів вони зможуть повернутися на роботу. «Просімейна політика мусить бути комплексна, лише тоді принесе сподівані результати. Впровадження лише одного елемента нічого не змінить у демографії», – пояснює демограф, проф. Кристина Іґліцька.

Л.З.