За інформацією щотижневого видання, у Польщі передбачається, серед іншого, об’єднання міністерства фінансів і економіки.
Отже, уряд сподівано очолить Беата Шидло, натомість віце-прем’єр-міністром без портфеля має стати професор Пйотр Ґлінський, який відповідатиме за планування і розробку стратегії уряду.
Міністром енергетики має стати один з найбільш досвідчених політиків Права і справедливості Пйотр Наїмський — він, зокрема, кілька років тому протестував проти підписання некорисної для Польщі угоди з Ґазпромом.
Однією з найбільш суперечливих кандидатур, за даними тижневика «Wprost», є кандидатура ймовірного міністра закордонних справ Казімєжа Уяздовського. Його польське видання називає «слабким пунктом» уряду Шидло: він досі не показав себе як рішучий чи харизматичний політик, а в попередньому уряді Права і справедливості у 2005—2007 роках був міністром культури.
Тим часом саме зовнішня політика — це одна з «мін для нового уряду», про це йдеться в іншому матеріалі «Wprost». Східна політика Польщі — одна з найбільш небезпечних, вона вимагає рішучих політичних рішень та переговорів на європейському рівні. «Мірилом крижаного холоду у відносинах із Росією є регрес у економічних та політичних відносинах, символом чого є уламки президентського літака, які досі знаходяться під Смоленськом. Деградувало Східне партнерство. Польща хоче підтримувати напрямок на особливі відносини з Україною, але останній рік показав дезорієнтованість польського уряду і брак ідей у його взаєминах із Києвом», — читаємо у тижневику «Wprost».
Коментують парламентські вибори і щоденні видання: їхні заголовки на перших шпальтах надто не відрізняються: «ПіС узяв усе», «ПіС правитиме сам». Відрізняються настрої у виданнях.
«Gazeta Wyborcza» пропонує коментар Ярослава Курського під назвою «Будапешт у Варшаві», натякаючи на прем’єра Угорщини Віктора Орбана, що кілька років тому сформував конституційну більшість у своїй країні. «Чи вдасться Праву і справедливості утворити таку більшість і поміняти Конституцію?» — запитує видання. — «А це — зміна ладу Польщі, порушення принципу тривладдя: така головна мета Права і справедливості і головна небезпека для демократії».
Громадянська платформа відступила, бо в неї не було сильного лідера, не було плану й сили боротися — читаємо далі. «Виявилося, що у виборах не мав значення польський успіх, яким захоплювалися в світі, і який мав твердий вираз в цифрах: зростанні мінімальної зарплати, ВВП, зменшенні числа безробітних. Проти емоцій цифри безпорадні», — констатує «Gazeta Wyborcza».
Натомість головний редактор консервативного видання «Rzeczpospolita» Боґуслав Хработа пише, що «виборчий результат Права і справедливості — це важкий нокаут не тільки для головного супротивника, Громадянської платформи, але й для всієї політичної сцени. За часів Громадянської платформи чиновники розмножувалися як кролики, соціальні постулати змінили ринкові, а суспільну порядність затьмарили тіні восьминогів. Двадцять шостого жовтня ми прокинулися в іншій Польщі. Вперше за 25 років одна партія буде формувати уряд. Вперше історія зробить такий подарунок — без гнилих коаліційних компромісів виконувати свою програму», — наголошує «Rzeczpospolita».
І.І.