«Крим – окупований острів за кордоном»

«Крим – окупований острів за кордоном» - «Gazeta Wyborcza» публікує репортаж Петра Андрусечка з анексованого Росією півострова. «Триває безтермінова «громадянська блокада» Криму. Від 20 вересня жодна вантажівка не перетнула кордон між українською Херсоньскою областю та окупованим півостровом, - читаємо на шпальтах видання. – Впродовж перших двох днів блокади затримано майже 400 тірів, з них чотири належали до концерну «Рошен»». З ініціативою блокади виступили кримські татари, їх підтримали добровольчі батальйони, зокрема, Правий Сектор і Самооборона. Як пише Андрусечко, перед анексією, Крим повністю залежав від України. «До сьогодні електроенергія та вода постачається сюди з української території. З українських областей постачалися теж харчів. Вистачить подивитися на карту, щоб зрозуміти – заблокований з українського боку Крим перетворюється на острів». Які наслідки блокади – поки що невідомо. Але «Gazeta Wyborcza» звертає увагу, що ціни на продовольчі товари на півострові подвоїлися. «Після анексії Криму українські продукти поступово почали замінюватися російськими, але чимало мешканців півострова вважає, що якість російських харчів – гірша, - пише Андрусєчко. – А крім цього, - продовжує, - наближається зима, і відповідно, штормовий період, який може тимчасово ускладнити (або й унеможливити) постачання продуктів з Росії». Один із постулатів організаторів блокади – щоб росіяни припинили політичні репресії проти українських громадян-мешканців півострова. Але, як зауважує автор статті, «громадянська блокада» - це теж реакція на брак зацікавлення ситуацією на півострові з боку київської влади.

«Rzeczpospolita» пише про візит Башара аль-Асада до Москви. «Сирія – в обіймах Росії», - вважає Анджей Ломановський. Адже це Путін викликав Асада, тому що – як пише російська газета «Коммєрсант» - мав до сирійського колеги кілька запитань. Чи це були запитання, чи радше пропозиції, - цього пкои що не знаємо. Але, як припускає газета, Росія могла запропонувати проведення у Сирії дострокових президентських виборів. «Росія розуміє, що військово цей конфлікт не можна завершити, - пояснює виданню російський військовий експер Ігорь Коротченко, - тому робить ставку на політичне врегулювання, залучення поміркованої опозиції до керування державою». Але Асад повинен залишитися – додає експерт: «Ми хочемо довести до такої ситуації, щоб Асад розмовлялв з опозицією як Ярузельський у Польщі». На такий варіант (із застереженням, що буде він тільки перехідним) схильні погодитися: Німеччина й Туреччина. Проти – США, Саудівська Аравія та Франція. Але зараз найбільшобю проблемою є війна. Нещодавно голова комітету оборони російської Думи адмірал Владімір Комоєдов заявив, що у сирійській армії незабаром з’являться російські добровольці, «люди, котрі здобували військовий досвід на Донбасі».

Я.С.