«Лінч Ольги Токарчук в Інтернеті: вбити письменницю» – це заголовок головного матеріалу першої шпальти видання «Gazeta Wyborcza». В польському сегменті Всемережі розгорілася величезна кампанія ненависті проти відомої сучасної письменниці, яка, отримуючи нещодавно літературну нагороду «Ніке», заявила: «Ми вигадали історію Польщі як країни толерантної, а тим часом ми робили жахливі речі, як колонізатори, національна більшість, яка пригнічувала національні меншини, як рабовласники, як вбивці євреїв». У відповідь в Інтернеті Токарчук – яка має, до речі, українське коріння, – почула слова: «єврейська ганчірка», «українська проститутка», були й погрози вбивства. Інтернет-користувачі по всій країні почали кампанію ненависті проти Ольги Токарчук. На інтернет-форумах з’явилася адреса письменниці і «пропозиція»: «А може, хтось би відвідав її?».
У коментарі журналістки Маґди П’єкарської читаємо: «ненависники, які вульгарно атакують Токарчук, здається, не помічають, що їхнє ставлення до письменниці підтверджує її діагноз письменником. Залишки міфу про традиційно толерантну Польщу розпадаються на наших очах. Лідер Права і справедливості Ярослав Качинський нещодавно сказав: „Операція з образи поляків має величезний, можна сказати, глобальний масштаб”. Це повне нерозуміння. Міра зрілості і сили національної культури – це здатність дивитися на своє минуле з відстані. Крім права пишатися перемогами і переживати травми поразки, ми також маємо брати на себе відповідальність за шкоду, яку ми робимо іншим. Сучасна національна ідентичність будується на принципі писати історію без білих плям, а не підмітати під килим все, що незручне», – читаємо у виданні «Gazeta Wyborcza».
Ця ж газета публікує заклик діяча української національної меншини в Польщі, музиканта Романа Реваковича під заголовком: «Відкриваймо українську культуру». «Переглядаючи програми польських філармоній і театрів, практично ми не знаходимо український репертуар».
Однак це особливо важливе тепер, коли Україна так твердо заявила про європейську орієнтацію і веде оборонну війну – обґрунтовує Ревакович. «Польське суспільство отримує інформацію про війну, про труднощі в будуванні української держави, але більшість польських громадян українське питання закриває у вимірі фільму „Вогнем і мечем”», – читаємо. Як наголошує Ревакович, українські твори, виконані польськими митцями «дозволять побачити польському народові в українській культурі те ж, що польський народ сам пережив».
Тому митець звертається із закликом: «Давайте відкриємося на українську культуру в історичний для України час перетворень!».
І.І.